ВСТУП

Сучасний етап розвитку фармакотерапії характеризується з одно­го боку, певними досягненнями у покращенні якості та подовженні три­валості життя хворих кардіологічного профілю, а з іншого – дедалі зро­стаючим обсягом документованої інформації щодо випадків побічної дії препаратів, що використовуються в офіційній клінічній медицині [1]. Альтернативним підходом, що забезпечує достатню безпечність ліку­вання і у багатьох випадках є клінічно ефективним, є застосування високотехнологічних фітокомпозицій (фітоконцентратів) [2, 3].

Виконані нами у рамках зазначеного напрямку попередні клінічні дослідження дозволили виявити сприятливий трофічно-регуляторний вплив на міокард у хворих з початковою серцевою недостатністю фітоконцентрату Кордевіт та достовірну антиаритмічну дію останнього при комбінуванні його з фітоконцентратом Неврін, який при монозастосуванні виявляє самостійну негативну хронотропну дію разом із здат­ністю змінювати вегетативний баланс міокарда у бік підсилення пара­симпатичних регуляторних впливів [2, 3, 4]. Базуючись на цих резуль­татах, вбачається доцільним подальше вивчення терапевтичних можли­востей зазначенних фітокомпозицій у кардіологічній клініці.

Обгрунтування дослідження

І. Відомо, що в сучасному лікуванні артеріальної гіпертензії (АГ) та ішемічної хвороби серця (ІХС) широко застосовуються антагоністи кальцію і, насамперед, нифедіпін. В той же час, відомо, що при застосу­ванні цього препарату, як правило, спостерігається прискорення частоти серцевих скорочень, що не тільки погано переноситься багатьма пацієнтами (тахікардія, особливо при фізичних навантаженнях), а й є потенційно небезпечним з прогностичної точки зору, зважаючи на пер­манентну симпато-адреналову активацію [5].  Актуальність    подаль­шого пошуку у зазначеному напрямку підтверджується, насамперед, ві­домими даними (в т.ч. отриманими за допомогою мета-аналізу) про те, що антигіпертензивне лікування короткодіючими антагоністами каль­цію (нифедипін) асоціюється із збільшенням частоти випадків інфаркту міокарда у порівнянні з бета-блокаторами та діуретиками [6,7], при­чому це пояснюється саме здатністю препарата рефлекторно активува­ти симпато-адреналову систему [ 8 ].

З метою усунення цього небажаного ефекту рекомендується до­дання до схеми лікування бета-адреноблокатора, але це збільшує ризик появи побічних ефектів. Тому метою даного фрагменту досліджень ста­ло вивчення можливостей фітоконцентрату Неврін у профілактиці рефлекторного прискорення серцевого ритму під впливом нифедипіну у хворих з АГ та ІХС.

1. Відомо, що вже на початкових стадіях серцевої недостатності у відповідь на зниження серцевого викиду спостерігається периферічна вазоконстрікція, яка призводить до тканинної гіпоксії, включаючи ске­летні м’язи. Цей механізм, зокрема, лежить в основі зниження толеран­тності до фізичних навантажень цієї категорії хворих [9]. Зважаючи на відомості щодо механізмів дії фітоконцентратівКордевіт та Кришталь, вбачається доцільним висловити гіпотезу та здійснити дослі­дження щодо можливого сприятливого впливу комбінації зазначених засобів на толерантність до фізичного навантаження хворих з першою стадією серцевої недостатності (СН), коли клінічно ефективна перебу­дова метаболізму периферичних тканин ще є можливою.

Матеріал та методи

В першому фрагменті досліджень спостерігався 31 хворий (22 чо­ловіків, 8 жінок) у середньому віці 49,0 + 3,7 роки без симптомів серце­вої недостатності або інфаркту міокарду, в анамнезі. 19 пацієнтів страж­дало на гіпертонічну хворобу І стадії, 8 пацієнтів страждали на гіперто­нічну хворобу II стадії, 6 – хворих на ІХС; поєднання ІХС та АГ мало місце у 6 випадках.

В дослідження не включались пацієнти з тяжкими супутніми за­хворюваннями / синдромами (онкологічні, інфекційні та ендокринні захворювання, печінкова та ниркова недостатність), а також з паузами більше за 2,5 с, а – v блокадою II – III ступенів, повною блокадою пра­вої або лівої ніжок пучка Гіса, зареєстрованих при добовому холтерівському моніторуванні ЕКГ.

Після вихідного обстеження хворим за клінічними показаннями призначали нифедипін (Корінфар-ретард AWD) у добовій дозі 40 мг (20 мг два рази на день). Після повторного обстеження на фоні лікування нифедипіном, до терапії додавали  Неврін (по 30 крапель х 3 рази на день у столовій ложці води – 20 чол, 15 крапель х 3 рази на день – 11 чо­ловік), який хворі приймали протягом  2-х тижнів, після чого здійсню­валось контрольне обстеження.

Обстеження на кожному з 3-х етапів включало холтерівське до­бове моніторування ЕКГ за наступною стандартною методикою [10].

Всім хворим проводили, з допомогою холтерівської діагностичної системи DRG (США), 24-годинне моніторування ЕКГ, систолічного та діастолічного арте­ріального тиску. Крім параметрів ектопічнох активності, за даними добового моніторування серцевого ритму оцінювали статистичні показники його варіабельності, що відбивають виразність парасимпатичних регуляторних впливів на серце (SDNN, SDNN індекс, rMSSD, pNN50) у відповідності з рекомендаціями Європейського Товариства кардіологів та Північно-Амери­канського Товариства електрокардіостимуляції та електрофізіології (SDNN-стандартне (середньоквадратичне) відхилення інтервалу RR, SDNN індекс -середня величина SDNN усіх зареєстрованих 5-хвилинних відрізків; гМSSD-квадратний корінь значення середньоквадратичної різниці послідовних RR-інтервалів; рNN50- відсоток послідовних — інтервалів RR, різниця між якими перевищує 50мс [10].

В другий фрагмент роботи включені дані клініко- інструментального дослідження 20-х хворих серцевою недостатністю І клінічної стадії, яким після вихідного обстеження (ехокардіографія за стандартною методикою та велоергометрична проба) призначали комбінацію фітоконцентратів Кордевіт та Кришталь ( кожний по 15 крапель 3 рази на добу) впродовж 2-х тижнів після чого здійснювали повторне обстеження за тими ж методиками.

Обробку отриманих даних здійснювали на компю’тері за стандартними статистичними програмами.

Результати та їх обговорення

Як видно з таблиці 1, прийом “Корінфару-ретард” спричиняв під­вищення середньодобової частоти серцевих скорочень (ЧСС) на 9,7 %, але після лікування Невріном це прискорення у значній мірі (на 7,5%) усувалось.. Виражене прискорення середньодобової максимальної ЧСС (на 11,4 %) на тлі прийому нифедипіну статистично вірогідно зменшу­валось практично до вихідних величин (табл. 1). Аналіз порушень сер­цевого ритму, показав, що на фоні прийому “Корінфару-ретарду”спостерігалося відчутне збільшення кількості (вірогідно, пов’я­зане з симпато-адреналовою активацією) надшлуночкових та шлуночкових екстрасистол, але після приєднання до схеми терапії Невріну їх кількість зменшувалась, відповідно, на 26,7 та 25,2 % (табл. 2).

Аналіз добових показників серцевих скорочень (М ± m)   Таблиця 1