ЗВІТ про виконання дослідження по темі «Оцінка додаткових терапевтичних можливостей фітоконцентратів Неврін, Кордевіт та Кришталь у кардіологічній практиці (заключний)
ВСТУП
Сучасний етап розвитку фармакотерапії характеризується з одного боку, певними досягненнями у покращенні якості та подовженні тривалості життя хворих кардіологічного профілю, а з іншого – дедалі зростаючим обсягом документованої інформації щодо випадків побічної дії препаратів, що використовуються в офіційній клінічній медицині [1]. Альтернативним підходом, що забезпечує достатню безпечність лікування і у багатьох випадках є клінічно ефективним, є застосування високотехнологічних фітокомпозицій (фітоконцентратів) [2, 3].
Виконані нами у рамках зазначеного напрямку попередні клінічні дослідження дозволили виявити сприятливий трофічно-регуляторний вплив на міокард у хворих з початковою серцевою недостатністю фітоконцентрату Кордевіт та достовірну антиаритмічну дію останнього при комбінуванні його з фітоконцентратом Неврін, який при монозастосуванні виявляє самостійну негативну хронотропну дію разом із здатністю змінювати вегетативний баланс міокарда у бік підсилення парасимпатичних регуляторних впливів [2, 3, 4]. Базуючись на цих результатах, вбачається доцільним подальше вивчення терапевтичних можливостей зазначенних фітокомпозицій у кардіологічній клініці.
Обгрунтування дослідження
І. Відомо, що в сучасному лікуванні артеріальної гіпертензії (АГ) та ішемічної хвороби серця (ІХС) широко застосовуються антагоністи кальцію і, насамперед, нифедіпін. В той же час, відомо, що при застосуванні цього препарату, як правило, спостерігається прискорення частоти серцевих скорочень, що не тільки погано переноситься багатьма пацієнтами (тахікардія, особливо при фізичних навантаженнях), а й є потенційно небезпечним з прогностичної точки зору, зважаючи на перманентну симпато-адреналову активацію [5]. Актуальність подальшого пошуку у зазначеному напрямку підтверджується, насамперед, відомими даними (в т.ч. отриманими за допомогою мета-аналізу) про те, що антигіпертензивне лікування короткодіючими антагоністами кальцію (нифедипін) асоціюється із збільшенням частоти випадків інфаркту міокарда у порівнянні з бета-блокаторами та діуретиками [6,7], причому це пояснюється саме здатністю препарата рефлекторно активувати симпато-адреналову систему [ 8 ].
З метою усунення цього небажаного ефекту рекомендується додання до схеми лікування бета-адреноблокатора, але це збільшує ризик появи побічних ефектів. Тому метою даного фрагменту досліджень стало вивчення можливостей фітоконцентрату Неврін у профілактиці рефлекторного прискорення серцевого ритму під впливом нифедипіну у хворих з АГ та ІХС.
- Відомо, що вже на початкових стадіях серцевої недостатності у відповідь на зниження серцевого викиду спостерігається периферічна вазоконстрікція, яка призводить до тканинної гіпоксії, включаючи скелетні м’язи. Цей механізм, зокрема, лежить в основі зниження толерантності до фізичних навантажень цієї категорії хворих [9]. Зважаючи на відомості щодо механізмів дії фітоконцентратівКордевіт та Кришталь, вбачається доцільним висловити гіпотезу та здійснити дослідження щодо можливого сприятливого впливу комбінації зазначених засобів на толерантність до фізичного навантаження хворих з першою стадією серцевої недостатності (СН), коли клінічно ефективна перебудова метаболізму периферичних тканин ще є можливою.
Матеріал та методи
В першому фрагменті досліджень спостерігався 31 хворий (22 чоловіків, 8 жінок) у середньому віці 49,0 + 3,7 роки без симптомів серцевої недостатності або інфаркту міокарду, в анамнезі. 19 пацієнтів страждало на гіпертонічну хворобу І стадії, 8 пацієнтів страждали на гіпертонічну хворобу II стадії, 6 – хворих на ІХС; поєднання ІХС та АГ мало місце у 6 випадках.
В дослідження не включались пацієнти з тяжкими супутніми захворюваннями / синдромами (онкологічні, інфекційні та ендокринні захворювання, печінкова та ниркова недостатність), а також з паузами більше за 2,5 с, а – v блокадою II – III ступенів, повною блокадою правої або лівої ніжок пучка Гіса, зареєстрованих при добовому холтерівському моніторуванні ЕКГ.
Після вихідного обстеження хворим за клінічними показаннями призначали нифедипін (Корінфар-ретард AWD) у добовій дозі 40 мг (20 мг два рази на день). Після повторного обстеження на фоні лікування нифедипіном, до терапії додавали Неврін (по 30 крапель х 3 рази на день у столовій ложці води – 20 чол, 15 крапель х 3 рази на день – 11 чоловік), який хворі приймали протягом 2-х тижнів, після чого здійснювалось контрольне обстеження.
Обстеження на кожному з 3-х етапів включало холтерівське добове моніторування ЕКГ за наступною стандартною методикою [10].
Всім хворим проводили, з допомогою холтерівської діагностичної системи DRG (США), 24-годинне моніторування ЕКГ, систолічного та діастолічного артеріального тиску. Крім параметрів ектопічнох активності, за даними добового моніторування серцевого ритму оцінювали статистичні показники його варіабельності, що відбивають виразність парасимпатичних регуляторних впливів на серце (SDNN, SDNN індекс, rMSSD, pNN50) у відповідності з рекомендаціями Європейського Товариства кардіологів та Північно-Американського Товариства електрокардіостимуляції та електрофізіології (SDNN-стандартне (середньоквадратичне) відхилення інтервалу RR, SDNN індекс -середня величина SDNN усіх зареєстрованих 5-хвилинних відрізків; гМSSD-квадратний корінь значення середньоквадратичної різниці послідовних RR-інтервалів; рNN50- відсоток послідовних — інтервалів RR, різниця між якими перевищує 50мс [10].
В другий фрагмент роботи включені дані клініко- інструментального дослідження 20-х хворих серцевою недостатністю І клінічної стадії, яким після вихідного обстеження (ехокардіографія за стандартною методикою та велоергометрична проба) призначали комбінацію фітоконцентратів Кордевіт та Кришталь ( кожний по 15 крапель 3 рази на добу) впродовж 2-х тижнів після чого здійснювали повторне обстеження за тими ж методиками.
Обробку отриманих даних здійснювали на компю’тері за стандартними статистичними програмами.
Результати та їх обговорення
Як видно з таблиці 1, прийом “Корінфару-ретард” спричиняв підвищення середньодобової частоти серцевих скорочень (ЧСС) на 9,7 %, але після лікування Невріном це прискорення у значній мірі (на 7,5%) усувалось.. Виражене прискорення середньодобової максимальної ЧСС (на 11,4 %) на тлі прийому нифедипіну статистично вірогідно зменшувалось практично до вихідних величин (табл. 1). Аналіз порушень серцевого ритму, показав, що на фоні прийому “Корінфару-ретарду”спостерігалося відчутне збільшення кількості (вірогідно, пов’язане з симпато-адреналовою активацією) надшлуночкових та шлуночкових екстрасистол, але після приєднання до схеми терапії Невріну їх кількість зменшувалась, відповідно, на 26,7 та 25,2 % (табл. 2).
Аналіз добових показників серцевих скорочень (М ± m) Таблиця 1