РЕЗЮМЕ

Препарат Неврін має цінну фармакологічну дію, нормалізує психоемоційний стан, поліпшує функції гіпоталамуса та інших регуля­торних центрів мозку, поліпшує трофіку та метаболізм нервових тка­нин, нормалізує нейросекреторні та нейрогуморальні процеси. Важли­вою особливістю даного препарату є простота дозування, гарна переносимість і відсутність   токсичності.   Фітоконцентрат   Неврін можна рекомендувати для лікування струсу головного мозку в гострому періоді травми.

Ключові слова: фітопрепарат, Неврін, черепно-мозкова травма, ліку­вання.

 ВСТУП

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) — не тільки медична, але й соціальна проблема. Вона знаходиться в центрі уваги дослідників і лікарів різних спеціальностей, тому що травматизм є основною причиною летальних наслідків та інвалідизації населення (М.Є.Поліщук, 1986; А.П.Ромоданов, Є.Г.Педаченко,1987; О.М.Коновалов, 1995).

 В останні роки відмічається тенденція до зростання кількості черепно-мозкових ушкоджень. За даними статистики Всесвітньої організації охорони здоров’я, вона має тенденції до зростання в середньому на 2% за рік і складає 25—30% в структурі сучасного травматизму.

Травма мозку нерідко стає причиною захворювання організму в цілому, тому що порушує складний регуляційний взаємозв’язок корково-підкоркових, корково-стовбурових структур між собою і виконавчими органами, формуючи травматичну хворобу організму (А.П.Ромоданов з соавт., 1993).

Наслідки, що визвала ЧМТ, проявляються різними порушення­ми психічної діяльності,, емоційної сфери, вегето-судинними пору­шеннями, зміною обмінних та ендокринних процесів і функцій вісцеральних органів.

Струс головного мозку (СГМ) — це легка форма черепно-мозкової травми, що характеризується наявністю загальномозкових не­врологічних симптомів, вегетативних розладів та нестійких, швидко минущих вогнищевих симптомів порушення нервової системи.

На сьогодні розглядати струс головного мозку, як функціональну зворотню форму ЧМТ не можна. Клінічні прояви свідчать, що навіть при цій фермі травми головного мозку страждають всі відділи мозку: кора, підкорка, гіпоталамічна зона, стовбурові відділи, наступає пору­шення складної інтегральної діяльності ЦНС, порушується регуляторна діяльність мозку.

 ОБГРУНТУВАННЯ ОБРАНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Лікування в гострому періоді ЧМТ має бути спрямоване на зняття надмірних церебральних реакцій та відновлення функціональної активності, найбільш вразливих до травми стовбурових структур мозку (Л.Б.Ліхтерман, 1994), особливо ретикулярної формації.

Враховуючи, що лікування в гострому періоді ЧМТ — це проф­ілактика травматичних залишкових явищ, які за даними різних авторів складають від 82% до 100% після перенесеної ЧМТ, то неаби­яке значення має застосування високоактивних патогенетичних за­собів в гострому періоді ЧМТ.

Основні напрямки консервативного лікування при струсі голов­ного мозку.

1. Дотримування  постільно-охоронного режиму на  протязі   1 тижня (строки перебування в стаціонарі становлять — 7—10 діб).

2. Приймання седативних (броміди, еленіум, сібазон), гіпосенсибілізуючих (дімедрол, піпольфен), вегетотропних препаратів (беллатамінал, платифілін), симптоматичная терапія

В зв’язку з цим ми вибрали для наших досліджень препарат Неврін, який являє собою фітоконцентрат нейтропної, нейтрофічної та нейросекреторної дії.

До його складу входять біологічно активні речовини, добуті за спеціальними технологіями із таких рослин: плоди чорних бобів, трава сухоцвіту, трава полину, кореневище валеріани, ягоди ялівцю.

Цей препарат має цінну фармакологічну дію — нормалізує психоемоційний стан, покращує функції гіпоталамусу та інших регуля­торних центрів мозку, покращує трофіку та метаболізм нервових тканин. Нормалізує нейросекреторні та нейрогуморальні процеси, активність вегетативної нервової системи.

Метою нашого дослідження було вивчення клінічної ефективності фітоконцентрату Неврін при лікуванні хворих з легкою черепно-моз­ковою травмою — струсом головного мозку (СГМ). Клінічна ефек­тивність оцінювалась в динаміці перебігу за строками зникнення загальномозкових симптомів та динамікою вегетативних розладів.

 МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Препарат Неврін було примінено у 30 хворих як монотерапія при лікуванні струсу головного мозку:

Хворі лікувалися в клініці нейротравми клінічної лікарні швид­кої медичної допомоги, що є клінічною базою кафедри швидкої та невідкладної медичної допомоги і кафедри нейрохірургії КМАПО ім. П.Л. Шулика.

Хворі поступали в гострому періоді травми, в перші 2—6 годин після отриманої закритої черепно-мозкової травми.

Вік хворих становив від 16 до 59 років. Осіб жіночої статі було 21, чоловічої — 9. При поступленні в нейротравматологічну клініку хворим проводився загальний клінічний та неврологічний огляд, проводилось лабораторне дослідження, а також додаткове дослідження — рентгено­графія кісток черепа; АКТ (аксіальна комп’ютерна томографія голови); досліджувалось очне дно, хворі оглядалися отоневрологами. Всім 30 хворим на основі клінічних, рентгенологічних та томографічних досліджень був встановлений діагноз — легка закрита че­репно-мозкова травма, струс головного мозку.

В нашій групі хворих ознаками струсу головного мозку була повна втрата свідомості (короткочасна до 5—7 хвилин) у 22 хворих і часткове “порушення свідомості” у вигляді приглушення у 8 хворих молодого віку.

На період втрати свідомості була короткочасна конградна амнезія – у 8 хворих. Зразу після травми у всіх хворих була нудота на протязі 3—4 годин, у 14 із них одноразова блювота. Ці ознаки є характерними для стусу головного мозку.

Після відновлення свідомості хворі скаржилися на біль голови, запоморочення, загальну слабкість, підвищену кволість, порушення сну. Як правило, ці симптоми при струсі головного мозку утриму­ються, на протязі 7-14 діб (ЮЛ.Курако, В.В.Букина, 1989).

Лікування проводилось на протязі 7—10 днів і включало: дотри­мування ліжкового режиму на протязі тижня; прийом фітоконцентрату Неврін в дозі 20 крапель на 2 столові ложки води тричі на день за 20 хвилин до їжі напротязі 7—10 днів (тобто, на період перебування в нейротравматологічній клініці).

Для контролю ефективності лікування в динаміці оцінювався і перебіг основних клінічних ознак струсу головного мозку, які є стабільними і доказовими для цієї патології, а саме загальномозкові симптоми та вегетативні порушення.

На фоні лікування фітоконцентратом Неврін хворі відмітили, що головний біль значно зменшився через 2 доби, на 7—10 день (головний біль) був у 4-х хворих з супутньою патологією — хроні­чна, судинна мозкова недостатність, ремітуючий перебіг.

Всі ліковані хворі мали добрий сон на другу-третю ніч після лікування.

Загальна слабкість, підвищена кволість почала зменшуватись на 3-5 день лікуваннями, день виписки із стаціонару ці явища не відмічались (по даних ЮЛ.Курако, В.В.Букіної, 1989 на 7-8 день вони утримуються, у 17% хворих).

Характерними для струсу головного мозку є вегетативні розлади, які проявлялись коливаннями пульсу та артеріального тиску, гіпергідрозом долонь і стоп, порушеннями дермографізму та змінами ве­гетативної реактивності. Утримуються вони при цій патології до 2 тижнів, іноді бувають єдиним проявом струсу головного мозку.

В групі лікованих хворих відмічено швидке відновлення вегета­тивних розладів: на 3—5 день лікування зменшився гіпергідроз долонь і стоп, дермографізм став рожевим, менш стійким (по літера­турних даних ці розлади мають утримуватись на 7-8 добу у 23— 18% випадків).

Через 2 доби після лікування фітоконцентратом Неврін у всіх хворих були різкі коливання вегетативного індексу Кердо (з -14 до +9; з +12 до -9; з -20 до +42).

Уже через 6 діб після лікування ці показники стабілізувались і не відрізнялись від показників першого дня у 12 хворих, наблизи­лись до ейтонії у 18 хворих (з -14 до -2,6; з -72 до -47). Тобто стійка робота вегетативних регуляторних центрів та серцево-судин­ної системи, котрі працювали в цей час в режимі автономного кон­туру були в перші 2—3 доби після струсу, потім наступив зрив роботи вегетативної нервової системи.

Вегетативні розлади при струсі головного мозку виявляються, як правило напротязі 2-3 тижнів захворювання (А.П.Ромоданов, 1989; ЮЛ.Курако,  1989).

В групі лікованих нами хворих відновлення порушень, вегета­тивної нервової системи було з 5—6 доби — по показниках індексу Кердо і клінічних ознаках.

Для контролю ефективності лікування надавалось значення ди­наміці і строкам зникнення неврологічних вогнищевих симптомів струсу головного мозку, які є об’єктивними.

При струсі головного мозку страждають всі відділи мозку: кора, підкірка, гіпоталамічна зона, стовбурові відділи — наступає пору­шення складної інтегративної діяльності ЦНС, порушується регуля­торна діяльність мозку.

Ці симптоми були виявлені у групі наших хворих на 1 добу захворювання: ністагм — у 26 хворих; синдром Гуревича-Манна — у 24 хворих; синдром Седана —у 20 хворих; статична атаксія — у 26 хворих; симптом Марінеску-Родовічі — у 20 хворих. Через 4 доби після лікування в групі наших хворих окорухові порушення у вигляді ністагму були у 2 хворих; симптом Седана відмічено у 4 хворих, статична атаксія не відмічалась у жодного хворого. Через 6 діб після лікування ці симптоми не виявлялись, тобто окорухові порушення, статична атаксія порушення корково-підкоркової взає­модії в групі лікованих нами хворих компенсувались швидше (по даних ЮЛ.Курако (1989) на 7-8 добу є у 14-15% хворих зі стру­сом головного мозку). На підтвердження цього була відмічена дина­міка субкортикальних рефлексів.

Надзвичайно важливе значення при легкій черепно-мозковій травмі має симптом Марінеску-Родовічі (О.Р.Вінницький, М.Є.Поліщук, В.І.Смоланко, 1989). Цей симптом найбільш часта ознака струсу головного мозку (80%), особливо у осіб молодого віку.

Викликається він штриховим подразненням бугристості великого пальця руки — у відповідь виникає посмикування м’язів підбо­ріддя.

Цей рефлекс древній, рівень його замикання — підкорка, і в нормальних умовах він гальмується корою головного мозку. З’яв­ляється він при слабкості кори головного мозку, тому при струсі головного мозку — він один з найчастіших (до 80% особливо у осіб молодого віку).

Динаміка долонно-підборіддєвого рефлексу при струсах головного мозку (по даних клініки нейротравматології в роботі В.І.Смо­ланко, 1989): він з’являється через 6-10 годин після травми, вира­жений на 3—5 день після струсу головного мозку, утримується до 8—14 діб, тобто на період слабкості кори головного мозку.

У групі наших хворих цей симптом виявився на 1—2 добу після травми у 20 хворих (67%); через 6 днів після лікування був слабко-виражений у 5 хворих; а на день виписки із стаціонару (8—10 день після, отриманої травми) був відсутнім у всіх хворих.

Тобто динаміка цього субкортикального рефлексу (швидке його зга­сання) говорить про добре відновлення функції кори головного мозку.

 РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Фітоконцентрат Неврін для перорального вживання в дозі 20 крапель на 2 ложки води тричі на день за 20 хв. до їжі у хворих із легкою черепно-мозковою травмою — струсом головного мозку в гострому періоді травми показує добрий клінічний ефект. Характе­ризується простотою дозування, доброю переносимістю та відсутні­стю токсичності.

Лікувальний ефект проявляється в більш швидкому регресі не­врологічної симптоматики, як загальномозкової так і вогнищевої.

Швидко регресували загальномозкові порушення: головний біль зменшився, через 2 дні, на 7—10 день травми (виписка із стаціонару) залишився лише у 4 хворих (як прояв супутньої патології — хроніч­ної судинної мозкової недостатності з ремітуючим перебігом).

У всіх хворих на 2-3 добу відновися порушений сон.

Загальна слабкість, підвищена кволість зменшились після ліку­вання на 3-5 день, і не відмічались у хворих на день виписки із стаціонару (7-8 день);

Вегетативні розлади почали відновлюватись з 5-6 доби після травми, через тиждень показники ВІ Кердо стабілізувались, тобто почала віднов­люватись складна інтегративна регуляторна діяльність ЦНС. На 5—7 день після ЧМТ відмічений регрес окорухових пору­шень (ністагм, слабкість конвергенції, симптому Гуревича-Манна). Швидше регресувала статична атаксія. Це говорить про швидшу компенсацію кори головного мозку при лікуванні Невріном.

Динаміка субкортикального рефлексу Марінеску-Родовічі, який швидко регресував і тому був відсутній на день виписки у лікова­них нами хворих із стаціонару підтверджує ефективність дії фітоконцентрату Неврінна відновлення функції кори головного мозку при струсі.

Препарат Неврін можна рекомендувати для лікування струсу головного мозку в гострому періоді травми, використовуючи його як базову терпію в поєднанні з дотримуванням режимних рекомен­дацій.

Лікування Невріном при струсі головного мозку відновлює порушення складної інтегративної діяльності ЦНС.

 ВИСНОВКИ

1. Препарат Неврін має цінну фармакологічну дію — нормалі­зує психоемоційний стан, покращує функції гіпоталамусу; та інших регуляторних центрів мозку, покращує трофіку та метаболізм нервових тканин, нормалізує нейросекреторні та нейрогуморальні процеси, активність вегетативної нервової системи.

2. Важливою особливістю даного препарату є простота дозування, добра переносимість та відсутність токсичності.

3. Фітоконцентрат Неврін можна рекомендувати для лікування струсу головного мозку в гострому періоді травми, використовуючи його як базову терпію в поєднанні з дотримуванням режимних рекомендацій.