Проблема болі в травматології та ортопедії залишається актуаль­ною, не дивлячись на значні досягнення в розкритті її механізмів.

    Біль супроводить не тільки травми, але й усі захворювання апарата опору та руху. Вона, нерідко, стає першим симптомом гострих або хронічних уражень суглобів, кісток, м’язів, периартикулярних тканин.

   Арсенал анальгезуючих засобів досить широкий і по хімічній природі, характеру і механізму фармакологічної активності їх можна розділити на дві основні групи: на наркотичні та ненаркотичні анальгетики. Наркотичні анальгетики діють на центральну нервову систему і при повторних призначеннях приводять до психічної і фізич­ної залежності, що не тільки обмежує їх застосування, але і протипоказано. Крім того, вони не оказують вираженої дії на чутливі нервові закінчення, місцеве застосування не ефективне.

     Ненаркотичні анальгетики ефективні лише при помірних болях, в той час як при сильних болях (травма, оперативні втручання), во­ни виявляються неефективними. Позитивною стороною є жарозни­жуюча та протизапальна дія. Тому ненаркотичні анальгезуючі засо­би знайшли широке застосування при лікуванні ревматичних захво­рювань, ревматоїдного артриту, хвороби Бехнера, артрозо-артритах, тощо. Вони ведуть до синдрому залежності. Хоча тривале їх застосування дає різні ускладнення зі сторони шлунково-кишкового тракту, нирок, виникнення гіперчутливості та алергії.

    Ненаркотичні анальгезуючі препарати призначають у вигляді ін’єкцій, капсул, таблеток, свічок, електрофорезів, ультразвука, втирань та комплексів. В останні десятиріччя широко проводяться пошуки найбільш ефективних методів їх застосування і нових препаратів, які б виключали загальні та місцеві ускладнення. Одною з таких розробок рослинний препарат Арторсан, який нами на протязі року випробований на кафедрі травматології та ортопедії Національного медичного університету ім. акд. О. О. Богомольця і клініки захворюван ь суглобів Інституту травмаотології та ортопедії АМН України.

     Препарат Артросан був використаний у 59 хворих, з яких 24 хворіли на ревматоїдний артрит (1-2 стадія), 11- мали дегенератив­но – дистрофічне ураження колінних суглобів, 5- періартрит плечо­вого суглоба, 11- радикуліт при остеохондрозі та деформуючому спондильозі та 6 хворих страждали хворобою Бехтерева (1- 2 стадія). Атросан використовували у розчині 1:3, який втирали в болючі області. Втирань робили 2-3 на добу. Проведені клінічні спостереження показали, що у хворих на РА ефективність втиран­ня найбільш виражена була при хронічних та підгострих перебігах запалення у суглобах. При гострому процесі наслідки були менш ефективні та короткочасні. Таке положення обґрунтовуємо тим, що при гострому запаленні у порожнині суглоба накопичується значна кількість запальної рідини, яка підвищує внутрішньо-суглобовий тиск на запальну синовіальну оболонку з густою мережою нерво­вих закінчень і стає додатковим активним чинником виникнення больового синдрому, що не дозволяє проводити необхідне втиран­ня препарату.

При хронічних і підгострих стадіях втирання препарата в шкіру суглоба через 20-30 хвилин настає зменшення болю з поступовим її затуханням на протязі 3-5-7 годин. Я появою відчуття наростання болю робили повторне втирання з таким розрахунком, щоб останнє третє втирання припадало на час нічного сну.

       Зменшення болю давало можливість активніше проводити ліку­вальні вправи для м’язів і відновлення амплітуди руху у суглобі, по­довжити нічний сон, запобігати гіпотрофії м’язів, особливо чотпрьохголового.

      Використовування препарату Артросан дозволило значно зни­зити призначення ненаркогичннх анальгетиків.

     Ефективним втирання виявилося при м’язових болях у хворих РА (міозити), що у свою чергу полегшує проведення лікувальної фізкультури та розробки амплітуди рухів у суглобах.

      В подальшому втирання Атросану було випробовано у хворих на РА після оперативних втручань на колінному суглобі (сіквектомії, артопластики). Спостереження показали, що застосування Артросанушляхом втирания у перші післяопераційні дні не пока­зано внаслідок посилення больового синдрому. Після знаття швів втирання Артросану ефективне: воно зменшує больовий синдром і значно покращує умови реабілітації.

   Враховуючи, що в перші післяопераційні дні та при гострому синовіті втирання препарату робити не показано (загострення болю, загроза інфікування), нами було запропоновано застосування Артросану за допомогою електрофорезу. Виходячи з гтого факту, шо препарат є багатоскладовий розчин, змочені у ньому салфетки підкладали під обидва електроди з бокових поверхонь колінного суг­лоба і включали апарат “Протон”. Тривалість перших двох сеансів була 10 хвилин. Впевневшись у добрій переносимості процедури, тривалість послідуючих сеансів доводили до 20 хвилин. Процедури призначали щоденно па курс 12-14 сеансів. Після відключення апарату під електродами на шкірі відмічалася помірна гіперемія, яка проходила через 1,5-2 годин. Загальних і місцевих реакцій під час проведення курса електрофореза і після його закінчення не спостерігали.

    Лікування Артросаном за допомогою електрофорезу проведен­но 16 хворим, з яких п’ятеро страждали РА у 1-2 стадії з активнісго 2 ст., вираженим синовітом і больовим синдромом; двоє хворих мали хворобу Бехтерева з гострим синовітом колінних суглобів; троє — після оперативних втручань (артопластика колінного суглоба, остеосинтез латерального виростка великогомілкової кістки і пластики зв’язки  колінного суглоба) і шестеро — з дегенеративно- дис-дистрофічними ураженнями колінного суглоба.

   Спостереження показали, що на 8-10 хвилинах електрофорезу хворі почали відчувати поступове зменшення інтенсивності бо­льового синдрому, яке продовжувалось до 20 хвилин, після чого динаміки зменшення болю не відмічали. Час зменшення больового синдрому після сеансу електрофореза тривав від 4 до 6 годин.

    Після 5-го сеансу тривалість зниження болю відмічалася до 8 го­дин, а після 10-12 у 2-х хворих вона майже зникла, як і гострота синавіту, а у двох- ботьвий синдром значно зменшився. У трьох хворих (одного з РЛ і двох з хворобою Бехтерева) значного ефекта не спостерігали. Такий факт пояснюємо загальним станом хворих, у яких була суглобово-вісцеральна форма.

    Застосування елелектрофорезу з розчином Артросан у перші після операційні дні та при  гострих синовітах показали позитивний ефект, який проявлявся у зменшенні гостроти болю, що дозволяло з перших днів починати лікувальну фізкультуру. Крім того, це дало можливість покращити нічний сон хворим і зменшити призначення анальгетиків.

   У 6 хворих з дегенеративно – дистрофічними ураженнями колінного суглоба проведення сеансів електрофорезу з розчином Артросану двічі на добу (вранці і ввечорі) дало такі результати: у п’яти хворих значно зменшилась інтенсивність больового синдрому і симптому  стартової болі, збільшилась амплітуда рухів у суглобах.

    У однієї хворої позитивного ефекту не отримали, тому що у неї була значна стабільність колінного суглоба з варусною деформацією, яка під час статистичного навантаження кінцівки значно наростала.

    Втирання розчину Артросану трьом хворим з періартритом плечового суглоба без симптома “замороженого плеча” принесло значне полегшення: зменшення болю, особливо по ночам, збільшення амплітуди рухів у плечовому суглобі, — хворі повер­нулися до активної праці. У двох хворих з синдромом “заморо­женного плеча” проведене 2 і 3-х разове втирання розчину пози­тивного ефекту не дало. При синдромі “заморожене плече” пока­зане хірургічне лікування.

    Позитивні наслідки отримали при лікуванні радикулітів на підставі остеохондрозу і деформуючого спондильозу у 12 хворих. Курс лікування тривав 10-14 днів. Розчин Артросану втирали в зо­ни болю і напруження м’язів 2-3 рази на добу. Рецедиви болю та неповне їх зменшення відмічали у хворих з нестабільністю уражених сегментів.

   Таким чином, використання Артросану, як анальгезуючого за­собу є методом вибору при лікуванні хворих з запальними і дегенеративно-дистрофічними захворюваннями суглобів. При хронічних та підгострих перебігах патологічного процесу показаний спосіб втирання препарата, а при гострих – метод електрофореза. Електрофо­рез з розчином Артросану показаний для зменшення больовою синдрому у ранньому післяопераційному періоді після операцій на апараті опору та руху. Артросан є ефективним анальгетичним пре­паратом при комплексному, лікуванні ревматоїдного артриту, дегенеративно-дистрофічних уражень хребта., суглобів міозитів, інсерціонітів та періартритів.