рус     /     укр     /     eng
КОНСУЛЬТАЦІЙНО-ДІАГНОСТИЧНІ ЦЕНТРИ (прийом лікаря - безкоштовний!):
Київ, бульвар Кольцова, 14-Е
тел: (044) 585-41-07
показати на карті

Київ, проспект Правди, 80-А
тел. (044) 463-06-30
показати на карті  

Київ, вулиця Хорива, 4
тел: (044) 467-67-25

Режим роботи центрів:
пн-пт: 10:00-19:00
сб: 10:00-18:00
нд: - вихідний

Бухгалтерія:
тел.  (044) 463-50-76
факс (044) 463-06-31

Відділ продажу та маркетингу:
тел. +38 (044) 463-50-77 

 

Імунотерапія, як засіб подолання резистентності вірусів та бактерій

 Пилипчук В.С.
генеральний директор
       науково-виробничого об’єднання «ЕКОМЕД»
                                                                                                             (Україна, Київ) 

Резюме

Этот материал можно прочитать на русском

Сьогодні головною проблемою боротьби з вірусно-інфекційними захворюваннями є постійно зростаюча резистентність збудників до противірусних та антимікробних засобів. Сучасна медицина не тільки не в змозі вирішити цю проблему, а й навпаки, недосконалими методами та засобами боротьби ще більше поширює цю резистентність. Дійшло до того, що загрозу становлять не тільки нові небезпечні віруси, а й ті що ще 20-ть років назад вважались переможеними, сьогодні вийшли з під контролю, і в більшості випадків вже не піддаються лікуванню. Якщо ми терміново не створимо надійні методи та засоби боротьби з резистентністю збудників, то вже близьким часом вірусно-інфекційні захворювання  становитимуть величезну небезпеку для існування людства. В роботі пропонується вирішення цієї проблеми з допомогою збалансованої багаторівневої імунотерапії.

 Сьогодні більшість спеціалістів переконані, що основними засобами боротьби з вірусно-інфекційними захворюваннями є антибіотики та прямі противірусні засоби і це є великою помилкою. СНІД показав, що коли перестає працювати власний імунітет, навіть що навіть високо-активно антиретровірусна терапія  при підтримці антибіотиків не рятує життя хворого, який помирає саме від інфекційних збудників. Більше того, широке застосування антибіотиків та прямих противірусних засобів є основною причиною підвищення резистентності збудників до препаратів. Наприклад в 2002 році в Японії, при клінічній апробації одного із перших інгібіторів нейромінідазе на дітях, що хворіли  банальним ГРИПОМ, всього за 4 дні у 20% дітей сформувався абсолютно резистентний штамп вірусу. За останні кілька десятиріч із-за швидкої адаптації бактерій довелось створити 6 поколінь антибіотиків, але не дивлячись на це, продовжує швидко наростати рівень захворюваності хвороб особливо сезонні. Довелося навіть ввести нову категорію – часто хворіючи діти (більше ніж 10-15 офіційних звернень на протязі року за медичною допомогою). Фактично, існуючі підходи боротьби з вірусно-інфекційними хворобами є методичною помилкою.

Все живе в природі, в тому числі і мікроорганізми, борються за виживання, і тому швидко пристосовуються до токсичних для них чинників, в тому числі і антибіотиків. Небезпека полягає в тому, що подальше розповсюдження інфекції іде за рахунок резистентних форм. На фоні існуючої терапії з’являється все більше нових модифікованих форм збудників. Сьогодні на одну соматичну клітину припадає близько тисячі видів збудників. Резистентність збудників спеціалісти намагаються за рахунок збільшення кількості засобів прямої дії. Наприклад, в терапії туберкульозу замість 3-х засобів сьогодні вже використовують 5-ть.  Не дивлячись на це, за останні 15-ть років резистентність до лікування мікобактерій збільшилась з 8-11% до 65-70% в Україні, а в Казахстані вже 90% форм вперше виявлених форм вже не піддаються лікуванню. Все це підкреслює, безперспективність існуючих методів і засобів боротьби із вірусно-інфекційними захворюваннями, і необхідність переходу на принципово нові підходи.

Ефективно вирішити цю проблему за допомогою вакцин теж не вдасться. По-перше, вже майже 40 років безуспішно в лабораторіях всього світу намагаються розробити вакцину для боротьби зі СНІДом. А по-друге, сьогодні почалась ера вірусів блискавичної дії, які надзвичайно швидко мутують  і постійно міняють свої антигенні властивості. Крім недостатньої ефективності, сучасні засоби боротьби із вірусно-інфекційними захворюваннями мають також інші надзвичайно суттєві недоліки. Вони своїми побічними діями виражено пригнічують імунітет, без достатнього функціонування якого людина жити не може. Саме імунітет може бути надійним і ефективним захистом від вірусно-інфекційних хвороб. Нажаль, ефективно зміцнити імунітет за допомогою сучасних імунотропних засобів неможливо. Головний недолік сучасних лікарських засобів є відсутність нормалізуйочого впливу на функції організму. Для ефективного впливу на імунітет сучасні засоби є надзвичайно примітивними, як правило, це засоби прямої або регуляторної дії. Імунітет людини являє собою надзвичайно складну систему, яка складається з багатьох окремих органів, які розкидані по всьому організму і морфологічно між собою не зв’язані, а мають лише функціональний зв'язок, який в залежності від ситуації в організмі постійно змінюється. До того ж, імунітет це багаторівнева система, в якій працюють як в кооперації  так і забезпечують самостійне виконання багатьох функцій по захисту організму.

Перший рівень захисту це бар’єрні функції шкіри та слизових оболонок, які не тільки перешкоджають проникненню багатьох збудників в організм, а й здатні до активного знищення більшості з них. Наприклад, під дією низьких pH і існуванню нормальної мікрофлори. Другий рівень це існування в біологічних рідинах організму ензимів та інгібіторів, що руйнують віруси або бактерії. Наприклад, лізоцим шкіри, слини та сліз, трансфери. Сюди належить система інтерферонів, фосфоліпаза, антимікробні пептиди, комплімент та інші. Загальновідомий клітинний імунітет з функцією фагоцитозу, вступає в дію лише на третьому рівні захисту. Для цього потрібно забезпечити необхідну активність та взаємодію макрофагів, нейтрофілів, еозинофілів, дендритних клітин, базофілів, тучних клітин, і природних клітин-кілерів. При достатній функціональності ці механізми природного імунітету діють швидко і ефективно тому, що не залежать від клонального розмноження антиген-специфічних клітин гуморального (адаптивного) імунітету. Специфічну (цілеспрямовану) імунну відповідь, крім механізмів гуморального імунітету, часто запускають елементи клітинного імунітету. Тут дуже важливо забезпечити синтез антитіл у вигляді крупно-молекулярних форм, тому що дрібно-молекулярні форми антитіл не тільки ускладнять розпізнавання збудників, а й будуть викликати алергічні та аутоімунні захворювання. Взаємодія складових імунітету постійно змінюється, тому для його ефективного функціонування необхідно забезпечити в повному обсязі секреторні функції імунно-компетентних клітин. Саме з допомогою численних монокінів і лімфокінів (інтерлікінів) і відбувається кооперація і правильна взаємодія складових та елементів імунної системи. Саме тут і є найбільш вразливе місце імунітету людини.  Ще одне вразливе місце імунітету людини в сучасних умовах є недостатність факторів визрівання імунокомпетентних клітин в спеціалізованих депо та периферичній крові. 

Навіть таке спрощене знайомство з роботою імунітету дає змогу зробити висновок, що ефективний імунотропний препарат має бути комплексним і надзвичайно збалансованим.   

Мінімальний набір дій такого препарату повинен забезпечувати покращення метаболізму в імунокомпетентних клітинах, сприяти нормалізації кількості зрілих лімфоцитів та їх субпопуляційного складу, сприяти нормалізації імунорегулятивного індексу, покращувати секреторні властивості імунокомпетентних клітин, а також забезпечити їх відповідними факторами визрівання в депо та периферичній крові. Крім того, препарат повинен сприяти функціональній активності всіх рівнів імунітету та синтезу необхідних речовин для імунного захисту на всіх рівнях. Сьогодні таким вимогам відповідають лише імуномодулятори сімейства Джерело, що розроблені і випускаються НВО «Екомед». При їх застосуванні для лікування та профілактики вірусно-інфекційних захворювань в складі базової терапії або самостійно резистентність збудників зменшувалася в 8-9 разів, що підтверджено численними клінічними апробаціями в терапії резистентних форм туберкульозу і навіть СНІДу. При цьому побічні дії базової терапії зменшувались з 94% до 11%.

Висновки

Результати більш ніж 30-ти клінічних апробацій на протязі майже десяти років незмінно підтверджували високу ефективність зазначеної вище багаторівневої імунотерапії  в боротьбі з резистентність збудників вірусно-інфекційних захворювань. Саме така терапія може вирішити головну проблему що перешкоджає ефективному лікуванню таких захворювань. Крім того, застосування імунотерапії може бути надійною, ефективною та безпечною профілактикою вірусно-інфекційних захворювань у дітей та дорослих.

 Література:

Пилипчук В.С. Клінічно-експериментальні аспекти обґрунтування необхідності імунотерапії при лікуванні хворих на туберкульоз // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ-Луганськ-Харків, 2003 Вип. 7(53).- с. 75-78

Для уточнення схеми вживання наших препаратів, отримання індивідуального призначення лікаря або для попередження сезонних загострень хронічних захворювань, звертайтеся до найближчих консультаційно-діагностичних центрів або по телефону (044) 463-06-30 (консультації безкоштовні).

YouTube-канал: Здоров'я від Екомеду

Facebook – Новини, нові засоби та наукові розробки 

Імунотерапія, як засіб подолання резистентності вірусів та бактерій

 

Пилипчук В.С.

генеральний директор

       науково-виробничого об’єднання «ЕКОМЕД»

                                                        (Україна, Київ)                                                          

Резюме

Сьогодні головною проблемою боротьби з вірусно-інфекційними захворюваннями є постійно зростаюча резистентність збудників до противірусних та антимікробних засобів. Сучасна медицина не тільки не в змозі вирішити цю проблему, а й навпаки, недосконалими методами та засобами боротьби ще більше поширює цю резистентність. Дійшло до того, що загрозу становлять не тільки нові небезпечні віруси, а й ті що ще 20-ть років назад вважались переможеними, сьогодні вийшли з під контролю, і в більшості випадків вже не піддаються лікуванню. Якщо ми терміново не створимо надійні методи та засоби боротьби з резистентністю збудників, то вже близьким часом вірусно-інфекційні захворювання  становитимуть величезну небезпеку для існування людства. В роботі пропонується вирішення цієї проблеми з допомогою збалансованої багаторівневої імунотерапії.

 

            Сьогодні більшість спеціалістів переконані, що основними засобами боротьби з вірусно-інфекційними захворюваннями є антибіотики та прямі противірусні засоби і це є великою помилкою. СНІД показав, що коли перестає працювати власний імунітет, навіть що навіть високо-активно антиретровірусна терапія  при підтримці антибіотиків не рятує життя хворого, який помирає саме від інфекційних збудників. Більше того, широке застосування антибіотиків та прямих противірусних засобів є основною причиною підвищення резистентності збудників до препаратів. Наприклад в 2002 році в Японії, при клінічній апробації одного із перших інгібіторів нейромінідазе на дітях, що хворіли  банальним ГРИПОМ, всього за 4 дні у 20% дітей сформувався абсолютно резистентний штамп вірусу. За останні кілька десятиріч із-за швидкої адаптації бактерій довелось створити 6 поколінь антибіотиків, але не дивлячись на це, продовжує швидко наростати рівень захворюваності хвороб особливо сезонні. Довелося навіть ввести нову категорію – часто хворіючи діти (більше ніж 10-15 офіційних звернень на протязі року за медичною допомогою). Фактично, існуючі підходи боротьби з вірусно-інфекційними хворобами є методичною помилкою.

Все живе в природі, в тому числі і мікроорганізми, борються за виживання, і тому швидко пристосовуються до токсичних для них чинників, в тому числі і антибіотиків. Небезпека полягає в тому, що подальше розповсюдження інфекції іде за рахунок резистентних форм. На фоні існуючої терапії з’являється все більше нових модифікованих форм збудників. Сьогодні на одну соматичну клітину припадає близько тисячі видів збудників. Резистентність збудників спеціалісти намагаються за рахунок збільшення кількості засобів прямої дії. Наприклад, в терапії туберкульозу замість 3-х засобів сьогодні вже використовують 5-ть.  Не дивлячись на це, за останні 15-ть років резистентність до лікування мікобактерій збільшилась з 8-11% до 65-70% в Україні, а в Казахстані вже 90% форм вперше виявлених форм вже не піддаються лікуванню. Все це підкреслює, безперспективність існуючих методів і засобів боротьби із вірусно-інфекційними захворюваннями, і необхідність переходу на принципово нові підходи.

Ефективно вирішити цю проблему за допомогою вакцин теж не вдасться. По-перше, вже майже 40 років безуспішно в лабораторіях всього світу намагаються розробити вакцину для боротьби зі СНІДом. А по-друге, сьогодні почалась ера вірусів блискавичної дії, які надзвичайно швидко мутують  і постійно міняють свої антигенні властивості. Крім недостатньої ефективності, сучасні засоби боротьби із вірусно-інфекційними захворюваннями мають також інші надзвичайно суттєві недоліки. Вони своїми побічними діями виражено пригнічують імунітет, без достатнього функціонування якого людина жити не може. Саме імунітет може бути надійним і ефективним захистом від вірусно-інфекційних хвороб. Нажаль, ефективно зміцнити імунітет за допомогою сучасних імунотропних засобів неможливо. Головний недолік сучасних лікарських засобів є відсутність нормалізуйочого впливу на функції організму. Для ефективного впливу на імунітет сучасні засоби є надзвичайно примітивними, як правило, це засоби прямої або регуляторної дії. Імунітет людини являє собою надзвичайно складну систему, яка складається з багатьох окремих органів, які розкидані по всьому організму і морфологічно між собою не зв’язані, а мають лише функціональний зв'язок, який в залежності від ситуації в організмі постійно змінюється. До того ж, імунітет це багаторівнева система, в якій працюють як в кооперації  так і забезпечують самостійне виконання багатьох функцій по захисту організму.

Перший рівень захисту це бар’єрні функції шкіри та слизових оболонок, які не тільки перешкоджають проникненню багатьох збудників в організм, а й здатні до активного знищення більшості з них. Наприклад, під дією низьких pH і існуванню нормальної мікрофлори. Другий рівень це існування в біологічних рідинах організму ензимів та інгібіторів, що руйнують віруси або бактерії. Наприклад, лізоцим шкіри, слини та сліз, трансфери. Сюди належить система інтерферонів, фосфоліпаза, антимікробні пептиди, комплімент та інші. Загальновідомий клітинний імунітет з функцією фагоцитозу, вступає в дію лише на третьому рівні захисту. Для цього потрібно забезпечити необхідну активність та взаємодію макрофагів, нейтрофілів, еозинофілів, дендритних клітин, базофілів, тучних клітин, і природних клітин-кілерів. При достатній функціональності ці механізми природного імунітету діють швидко і ефективно тому, що не залежать від клонального розмноження антиген-специфічних клітин гуморального (адаптивного) імунітету. Специфічну (цілеспрямовану) імунну відповідь, крім механізмів гуморального імунітету, часто запускають елементи клітинного імунітету. Тут дуже важливо забезпечити синтез антитіл у вигляді крупно-молекулярних форм, тому що дрібно-молекулярні форми антитіл не тільки ускладнять розпізнавання збудників, а й будуть викликати алергічні та аутоімунні захворювання. Взаємодія складових імунітету постійно змінюється, тому для його ефективного функціонування необхідно забезпечити в повному обсязі секреторні функції імунно-компетентних клітин. Саме з допомогою численних монокінів і лімфокінів (інтерлікінів) і відбувається кооперація і правильна взаємодія складових та елементів імунної системи. Саме тут і є найбільш вразливе місце імунітету людини.  Ще одне вразливе місце імунітету людини в сучасних умовах є недостатність факторів визрівання імунокомпетентних клітин в спеціалізованих депо та периферичній крові. 

Навіть таке спрощене знайомство з роботою імунітету дає змогу зробити висновок, що ефективний імунотропний препарат має бути комплексним і надзвичайно збалансованим.   

Мінімальний набір дій такого препарату повинен забезпечувати покращення метаболізму в імунокомпетентних клітинах, сприяти нормалізації кількості зрілих лімфоцитів та їх субпопуляційного складу, сприяти нормалізації імунорегулятивного індексу, покращувати секреторні властивості імунокомпетентних клітин, а також забезпечити їх відповідними факторами визрівання в депо та периферичній крові. Крім того, препарат повинен сприяти функціональній активності всіх рівнів імунітету та синтезу необхідних речовин для імунного захисту на всіх рівнях. Сьогодні таким вимогам відповідають лише імуномодулятори сімейства «Джерело», що розроблені і випускаються НВО «Екомед». При їх застосуванні для лікування та профілактики вірусно-інфекційних захворювань в складі базової терапії або самостійно резистентність збудників зменшувалася в 8-9 разів, що підтверджено численними клінічними апробаціями в терапії резистентних форм туберкульозу і навіть СНІДу. При цьому побічні дії базової терапії зменшувались з 94% до 11%.  

 

Висновки

Результати більш ніж 30-ти клінічних апробацій на протязі майже десяти років незмінно підтверджували високу ефективність зазначеної вище багаторівневої імунотерапії  в боротьбі з резистентність збудників вірусно-інфекційних захворювань. Саме така терапія може вирішити головну проблему що перешкоджає ефективному лікуванню таких захворювань. Крім того, застосування імунотерапії може бути надійною, ефективною та безпечною профілактикою вірусно-інфекційних захворювань у дітей та дорослих.

 

Література:

Пилипчук В.С. Клінічно-експериментальні аспекти обґрунтування необхідності імунотерапії при лікуванні хворих на туберкульоз // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ-Луганськ-Харків, 2003 Вип. 7(53).- с. 75-78

 

Читайте також:

Від щеплення до імунітетуЩоб тіло не костянілоПодагра піде і не повернеться. Екомед допомагаєФітоконцентрати Екомеду для нормалізації травлення
Rated by PING
© 2010 - Екомед. Всі права захищені.
Розробка сайтів
Подбайте про своє здоров'я разом з порталом Спортивні клуби України