руc     /     укр     /     eng

Полинорм

Полинорм все продукты »

КОНСУЛЬТАЦИОННО-ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ЦЕНТРЫ (прием врача - бесплатный!):
Киев, бульвар Кольцова, 14-Е
тел: (044) 585-41-07
показать на карте

Киев, проспект Правды, 80-А
тел. (044) 463-06-30
показать на карте

Киев, улица Хорива, 4
тел: (044) 467-67-25
показать на карте   
 
Режим работы центров:
пн-пт: 10:00-19:00
сб: 10:00-18:00
вс: - выходной 
Доставка препаратов по всей Украине

Бухгалтерия:
тел. (044) 463-50-76
факс (044) 463-06-31

Отдел продаж и маркетинга:
тел. +38 (044) 463-50-77 

 

Результати застосування препарату Неврін, Кришталь, Провен при судинній патології головного мозку

ЗВІТ про виконану роботу за період (2000-2001рр) в клініці нейросудинної хірургії клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Києва.
ЗМІСТ                                                                                                                       
Вступ
I.Обгрунтування обраного дослідження.
ІІ. Матеріал, методи дослідження і результати лікування препаратами Неврін і Кришталь в групі хворих з транзиторними ішемічними атаками (TIA) на фоні дисциркуляторної енцефалопії II  стаддії.
ІІІ. Матеріал, методи дослідження і результати лікування препаратами Кришталь і Провен при комплексному лікуванні хворих молодого і середнього віку з   дисциркуляторними явищами у вертебробазилярному басейні в початкові періоди остеохондрозу шийного відділу хребта.
IV. Матеріал, методи дослідження і результати лікування препаратами Неврін, Кришталь хворих в гострому періоді ішемічного інсульту.
V. Матеріал, методи дослідження і результати лікування препаратами Кришталь  і Провен  хворих з ішемічним інсультом з венозною церебральною дисциркуляцією.
VI. Матеріал, методи дослідження і результати лікування препаратами Неврін і Кришталь хворих з геморагічним інсультом.
VII. Висновки.
VIII. Література.

 

ВСТУП

Судинні захворювання головного мозку уражають значну кількість населення в усіх країнах світу. У структурі загальної смертності смертність від захворювань судин мозку посідає 2-3 місце. В Україні від інсульту помирає понад 200 тисяч хворих на рік, що вдвічі більше, ніж у США та Західній Європі (Зозуля Ю.П., 1996р; Віничук С.М., 1996).

Протягом останнього десятиліття помічено прогресування церебро-васкулярних захворювань у людей молодого та середнього віку, які на ранніх стадіях важко об’ективізувати, а на пізніх - ефективно лікувати.

Відмічається висока частота гіпертонічних кризів, транзиторних ішемічних атак, лакунарних інфарктів мозку, які розвиваються при артеріальній гіпертензії. Збільшується частота хронічних, повільно прогресуючих форм церебральної судинної патології типу дисциркуляторної енцефалопатії (ДЕ).

Тому питання лікування і профілактики церебро-васкулярних захворювань є важливою медико-соціальною проблемою.

 

Все це визначає необхідність перегляду існуючих методів лікування, розробки та впровадження в практику охорони здоров’я більш ефективної системи терапії хворих.

Для клінічної неврології актуальним є повільно прогресуюче порушення мозкового кровообігу - дисциркуляторна енцефалопатія, що розвивається на фоні артеріальної гіпертензії, атеросклерозу, їх поєднання, цукрового діабету, після перенесених нейроінфекцій, черепно-мозкових травм та ін.

Повільно прогресуючі порушення мозкового кровообігу є наслідком багатофакторних, комплексних процесів. Так, одним із механізмів розвитку дисциркуляторної енцефалопатії є диспропорція між потребою та забезпеченням тканин головного мозку повноцінним кровопостачанням.

Розвиток клінічних симптомів дифузного ураження головного мозку може відбуватися на фоні постійної недостатності кровопостачання мозку як внаслідок атеросклеротичних змін у його судинній системі, так і в результаті порушень реологічних властивостей крові і гемостазу, інертності механізмів авторегуляції мозкового кровотоку.

Значну роль при цьому відіграють функціонально-динамічні (дисциркуляторні) розлади кровообігу в хребцевих і основних артеріях, які характерні для патологічних змін в шийному відділі хребта (явища остеохондрозу, деформуючого спондильозу, спондилоартрозу).

Наявність анатомічних особливостей (проходження судин поблизу міжхребцевих дисків через отвори в поперечних відростках шийних хребців, прободіння задньої атлантопотиличної перетинки та твердої мозкової оболонки) сприяють виникненню як функціональних, так і структурних змін хребцевих артерій, приводять до порушення в них гемодинаміки.

Хронічна недостатність мозкового кровообігу призводить до метаболічних , а врешті і деструктивних зрушень тканини мозку з відповідною клінічною картиною дисциркуляторної енцефалопатії від початкової до вираженої стадій. Ішемічний інсульт зустрічається в 4 рази частіше, ніж геморагічний.

В патогенезі ішемічних інсультів ведучім явищем є регіонарне (фокальне) зниження перфузії мозку нижче рівня, який необхідний для забезпечення структурної цілостності та функції нейрону.

Як правило, це пов’язано із закупоркою або різким звуженням діаметру, яка забезпечує прилив крові до певної зони мозку.

При закупорці великої судини, як правило, виникає зона з повною ішемією в центрі басейна кровопостачання, в якій на протязі кількох хвилин з’являються і прогресивно збільшуються незворотні зміни нейронів та гліальних структур.

Між зоною абсолютної ішемізації і навколишньою речовиною мозку з нормальним церебральним кровотоком, нормальним метаболізмом і нормальною функцією нейронів, утворюється "зона ішемічної напівтіні", показники кровотоку та метаболізму у якій є достатніми для того, щоб загинула клітина, але недостатніми для підтримування її електрофізіологічної активності.

Якщо у відношенні нейронів, які знаходяться в зоні абсолютної ішемії ми ніякими засобами і методами не можемо зберегти їхню цілістність та відновити їхню функцію, то у відношенні нейронів, які знаходяться в зоні «ішемічної напівтіні» ми ще можемо спробувати рівень перфузії метаболізму кисню до необхідною для функціонування нейронів рівня, що зменшить дефіцит як загально-мозкової, так і вогнищевої симптоматики.

Дослідження показали, що обсяг нейронів, які потрапили в зону "ішемічної напівтіні", як правило, не менше, а то й більше, ніж в зоні абсолютної ішемізації.

 

Таким чином, клінічна картина, яка складається при ішемічному інсульті із
загальномозкової та вогнищевої симптоматики, обумовлена обсягом нейронів з незворотніми структурними змінами та обсягом нейронів в зоні "ІН" з різним ступенем втраченій функцій, але які ще зберегли можливість її відновлення при умовах, які забезпечать нормальний їх метаболізм.

 

Забезпечення необхідних умов для відновлення функції нейронів і є головним при проведенні цілеспрямованої інтенсивної терапії ішемічного інсульту.

В цілому для мозку нормальний рівень перфузії складає 50 мл (100г) хв.: для речовини кори 75-80 мл (100г) хв. та близько 20 мл (100г) хв. для білої речовини, а споживання кисню -33,5 мл (100 г) хв.

Перфузія адекватна за рахунок притоку крові та утилізації. По мірі зменшення цих показників наступає смерть нейрона.

Тобто, перфузійний тиск залежить від стану системного кровообігу -хвилинний об’єм серця, систолічний і діастолічний артеріальний тиск; стану артерій - атеросклеротичне ураження стінок судин, звуженні діаметру атероматозними бляшками або тромбозом, тромбоемболічна закупорка; неутрудненого венозного відтоку - церебральний венозний тиск; реологічних властивостей крові - нормальна концентрація, альбуміну і оптимальний рівень гематокріту при ішеміях мозку (0,3-0,35).

За даними нейросудинної клініки лікарні швидкої допомоги м. Києва на основі комплексного інструментального динамічного обстеження хворим і співставлень з неврологічними даними виділені гемодинамічні варіанти перебігу цереброваскулярних захворювань у осіб молодого і середнього віку (У.Б.Лущик, М.Є.Поліщук).

У хворих з ішемічним типом порушень мозкового кровообігу було виявлено дефіцит мозкового кровозабезпечення, переважно в каротидному басейні в результаті стенозування ураження сонних або хребцевих артерій практично у всіх, патологічного петлеугворення однієї чи обох сонних артерій в кожного четвертого хворого.

Дефіцит артеріального кровопостачання головного мозку гемодинамічно виражався в порушенні принципу безперервності мозкового кровотоку в діастолічну фазу серцевого циклу. Порушення циклу серцевої діяльності в 25% хворих з  ішемічними інсультами приводило до переривчастого кровотоку по церебральних артеріях. Крім того, дисфункція внутрішніх яремних вен по дистонічному типу в 31% хворих з ішемічним інсультом зумовлювала порушення венозного відтоку від головного мозку.

Стенозуючі ураження магістральних артерій голови зумовлюють підвищення циркуляторного опору судин, провокують підвищення артеріального системного та церебрального тиску для подолання опору в стенозованих сегментах уражених артерій.

За даними Київського науково-практичного центру ШМД та медицини катастроф (М.Є.Поліщук, У.Б.Лущик, 1998) поряд із зменшенням притоку артеріальної крові до мозку прогресування церебро-васкулярних захворювань в людей зрілого віку, сприяв затруднений венозний відтік на фоні зниження помпової функції міокарда.

Дизбаланс артеріо-венозного кровозабезпечення приводив до порушення мікроциркуляції і гіперемії паренхіми мозку, що викликало явища застійної гіпоксії, зниження споживання кисню нервовими структурами та порушення метаболізму мозку.

В цих умовах в першу чергу реагували стовбурові неоструктури-ретикуляторна формація, задній повздовжній пучок, а при ураженні сонних артерій - страждала кора головного мозку, як більш чутлива до ішемії з клінічними проявами порушення вищих коркових функцій.

При недостатньому венозному відтоці розвивається застійна гіперемія церебральних судин, що в свою чергу гальмує артеріальний притік крові до головного мозку або приводить до ущільнення тканини мозку і клінічно проявляється цефалгічним та астено-невротичним синдромом.

Геморагічні інсульти, які складають біля 15% всіх інсультів, характеризуються важким перебігом і високою летальністю, яка досягає 80%, особливо в перші три доби захворювання.

Дослідження, проведені в останні роки, показали, що внутрішньомозкова гематома не стільки руйнує, як розсовує і стискає тканини мозку.

При крововиливах підвищується внутрішньо-черепний тиск, порушується гемодинаміка і ліквородинаміка, розвивається набряк головного мозку, внаслідок чого виникає дислокація стовбура і розлади життєво-важливих функцій. Такі розлади є однією із найбільш частих причин смерті хворих.

Крововиливи в мозок часто ускладнюються проривом крові в шлуночкову систему мозку, іноді спричиняючи їхню тампонаду (при масивній геморагії).

Найбільш часто внутрішньомозкові крововиливи локалізуються в півкулях мозку (40%), рідше - в мозочку і стовбурові мозку.

В патогенезі геморагічного інсульту найбільше значення має артеріальна гіпертензія. Тяжкий перебіг гіпертонічної хвороби з кризами призводить до анатомічних змін внутрішньомозкових судин і зростання проникності судинних стінок.

Виникають розшаровуючі аневризми артеріальних стінок, з яких розвивається кровотеча при розриві судин (per rexis).

У механізмі виникнення геморагії має значення діапедез плазми крові та еритроцитів дрібних артерій, капілярів і вен внаслідок підвищенної проникності судинних стінок.

Розрізняють три форми розвитку внугрішньомозкових крововиливів.

1. Гостра (зустрічається у 65% хворих).

Інсульт починається з апоплектичного удару, нерідко розвивається глибокий коматозний стан.

2. Підгостра форма розвитку геморагічного інсульту.

Неврологічна симптоматика розвивається поступово. У 1/3 хворих продромальні явища (головний біль, головокружіння, нестійкість при ходінні, шум у вухах). Вогнищева симптоматика домінує над загальномозковою.

3. Хронічна (псевдотуморозна) форма.

Дія цієї форми характерне поступове наростання неврологічної симптоматики, як вогнищевої так і загальномозкової.

І. Обгрунтування обраного дослідження

Метою нашого дослідження було вивчення переносності та клінічної ефективності препаратів НеврінКришталь та Провен при судинній патології головного мозку.

 

Неврін являє собою фітоконцентрат нейротропної, нейротрофічної та
нєйросекреторної дії. До його складу входять біологічно активні препарати, добуті за спеціальними технологіями із слідуючих рослин: плоди чорних бобів, трава сухоцвіту, трава полину, корневище валеріани, ягоди ялівцю. Цей препарат має цінну фармакологічну дію - нормалізує психоемоційний стан, покращує функції гіпоталамуса та гліальних центрів мозку, покращує трофіку та метаболізм нервових тканин, нормалізує нейросекреторні та нейрогуморальні процеси, нормалізує активність вегетативної нервової системи.

 

До складу післяінсульгного препарату Кришталь входять квіти глоду, трава череди, корінь кульбаби, лист берези, трава гірчака почечуйного, хвощ польовий, брусниця, плоди горобини чорноплодної препарат покращує мозковий кровотік, мікроциркуляціію в ішемізованих ділянках мозку, покращує реологічні властивості крові.

Фітоконцентрат Провен в своєму складі має біологічно активні речовини, добуті з рослинної сировини: корінь лапчатки, квітки нагідок, трава буркуну лікарського, трава фіалки триколірної, та польової, корінь солодки, трава суниці лісової, трава сушениці топяної, плоди каштану кінського, плоди фенхелю, суцвіття липи, корінь цикорію, лист шалфею.

Препарат підвищує тонус венозних судин, посилює венозний та лімфатичний відтоки, має антикоагулянтну дію.

ІІ. Матеріали, методи дослідження і результати лікування препаратами Неврін і Кришталь в групі хворих з транзиторними ішемічними атаками (ТІА) на фоні дисциркуляторної енцефалопатії ІІ стадії (субкомпенсованої).

Проаналізовано результати лікування 24 хворих з транзиторними ішемічними атаками (TIA) на тлі дисциркуляторкої енцефалопатії ІІ стадії ( субкомпенсованої).

При ІІ стадії ДЕ (стадія субкомпенсації) з'являються чіткі ознаки судинної недостатності дифузного або регіонального типу, часто зумовлені минущим порушенням мозкового кровообігу по типу церебральних судин кризів та транзиторних атак (TIA).

Минущі порушення мозкового кровообігу в системі вертебробазилярних судин зустрічається майже в два рази частіше, ніж у каротидному басейні. Вони характеризуються приступами системного головокружіння, вегетативно-суднними порушеннями.

 Основними скаргами хворих на час госпіталізації були:

1. Головний біль та відчуття важкості, в голові
2. Запаморочення (головокружіння)
З. Шум в голові, вухах
4. Хитання під час ходьби
5. Зниження пам’яті на поточні події
б. Подразливість, невживчивість
7. Порушення сну (сонливість вдень при поганому нічному сні)
Виявлені симптоми органічного ураження головного мозку,  що свідчать про розлади функцій лобних часток мозку, підкіркових вузлів, мозкового стовбуру ( пірамідні і екстрапірамідні симптоми, псевдобульбарний   параліч, вестибуло-координаторний синдром).
При скануванні головного мозку з допомогою рентгенкомп’ютерного (АКТ) або магнітно-резонансного томографу (МРТ) у всіх досліджуваних хворих були виявлені зміни субарахноїдальних просторів і шлуночків мозку, які проявились їхнім розширенням і змінами індексу IV шлуночка (ознаки атрофії кори головного мозку).

Методом транскраніальної ультразвукової доплерографії (ТКУЗДГ) виявлені атеросклеротичні і гіпертонічні зміни судин. Стенозування загальної сонної артерії діагностовано у кожного другого хворого, в області сифону внутрішньої сонної артерії - у 25% хворих; дистонія внутрішніх яремних вен (ВЯВ), затруднення венозного відтоку по ВЯВ виявлено у 40% хворих.

На очному дні у всіх хворих виявлені явища ангіосклерозу.

Основним напрямком лікування дисциркуляторної енцефалопатії мають бути заходи, які спрямовані на:

- лікування основних судинних захворювань (атеросклероз, гіпертонічна хвороба), що обумовлюють розвиток повільно прогресуючого порушення мозкового кровообігу);

- поліпшення церебрального кровообігу,

- метаболічний захист нейронів мозку від факторів ішемії-гіпоксії.

Залежно від тактики лікування усі хворі були розподілені на дві групи -основна і контрольна.

До контрольної групи включені 12 хворих, яким проводили традиційне лікування із застосуванням церебральних вазоактивних та серцево-судинних препаратів (циннарізін 0,025 тричі на день), препаратів   антиагрегатної  дії (аспірін 325 мг   ранком), ноотропів ( пірацетам 0,4 тричі на день).

До основної групи віднесені 12 хворих, у лікуванні яких крім традиційних методів використовували: Неврін по 20 крапель на 2 столові ложки води тричі на день за 20 хвилин до їжі та Кришталь по 20 крапель на 2 столові ложки води тричі на день через 20 хвилин після їжі. Курс лікування в обох групах хворих складав 2 тижні (на час перебування хворих в стаціонарі).

Контроль лікування проводився по динаміці нервово-психічних та нервово-соматичних симптомів, активності в повсякденному житті, нейропсихологічних тестувань (оцінювались увага, пам’ять, практичне мислення - хворим пропонувалось запам’ятати серію із чоторьох слів "стіл"-"дзвін"-"ліс"-"ніч" із наступним їх згадуванням після паузи в 30 сек. і після паузи в три хвилини).

РЕЗУЛЬТАТИ

1. Фітококцентрати Неврін і Кришталь для перорального вживання по 20 крапель тричі на день в комбінації з традиційним лікуванням призводять до клінічного ефекту.

2. Характеризуються простотою дозування, доброю переносністю та відсутностю токсичності.

З. У хворих з цереброваскулярною патологією відмічено позитивні зміни в клінічному перебігу:

- цефалгічного синдрому (зникнення або зменшення інтенсивності головного болю) у 80% хворих основної групи та у 60% хворих контрольної групи.

- вестибулярного синдрому (зникнення або зменшення вираженості відчуття запаморочення (головокружіння), хитання під час руху, шуму в голові і вухах, порушень слуху) у 75% та 50%.

- у хворих основної групи сон покращився на третю добу, хворі контрольної групи відмітили незначне покращання сну.

- підвищений артеріальний тиск стабілізувався у всіх хворих основної групи, у хворих контрольної групи підвищувався при зміні погоди.

- зменшився дефект рухової сфери (брадикінезія) за рахунок покращання постуральною тонусу у хворих основної групи.

- хворі основної групи відмітили покращання уваги і пам’яті субє’ктивно, а також у цих хворих покращилось абстрактне і практичне мислення, механічна пам’ять.

- покращився  психоемоційний стан у 85% хворих основної групи та у 60% хворих контрольної групи.

ІІІ Матеріал, методи дослідження і результати лікування препаратами Кришталь та Провен при комплектому лікуванні хворих молодого і середнього віку з дисциркуляторними явищами у вертебро-базилярному басейні в початкові періоди остеохондрозу шийного відділу хребта.

Порушення кровообігу в вертебральних і основних артеріях часто є проявом шийною остеохондрозу в початкові періоди хвороби (близько 88%).

У перший період початкова дистрофія міжхребцевого диска проявляється зниженням амортизаційної здатності пульпозного ядра, що зумовлює незначне порушення анатомічної цілісності фіброзного кільця, подразнення, рецепторів по його периферії і як наслідок - іригацію подразнення на периваскулярні симпатичні сплетення хребцевих артерій - розвивається дисциркуляція. В другому періоді остехондрозу втрата фіксаційних властивостей фіброзного кільця призводить до нестабільності хребцеворухового сегмента, внаслідок чого відбувається динамічне звуження хребцевого каналу, подразнення і стиснення хребцевих артерій.

У другий період хвороби судинні розлади були основним проявом нестабільності хребцево-рухового сегмента. Вони носили довготривалий, але непостійний характер і були пов’язані з рухами в шиї, часто посилювались під час сну або в кінці робочого дня, загострювались навесні та восени. Характерними були короткі неповні ремісії.

Клінічно-дисциркуляторні явища проявлялись:

1. Перманентні (постійні) вегетативні розлади у вигляді симпатикотонії (блідість обличчя, холодні кінцівки, екзофтальм, болючість шийних симпатичних гангіїв; тупі, ниючі довготривалі болі в області серця, які супроводжуються відчуттям його "завмирання", тупі болі в потилиці, шиї) - 5 хворих.

2.Порушення судинної іннервації (підвищення артеріального тиску - 4 хворих:  зниження артеріального тиску - 5 хворих).

3.Оптико-вестибулярні порушення - хворі погано переносять поїздки в транспорті, на екскалаторі, відмічається щадіння при рухах головою ( виникає головокружіння, запаморочення)- 2 хворих.

4. Синкопальні вертебральні пароксизми ("drop attacks" - у 4 хворих).

5. Вегетативні кризи (симпато-адреналові або змішані) - у 5 хворих.

6.Перехідні порушення мозкового кровообігу з бульбарними явищами (порушення ковтання, мови) - у 1 хворого.

Рентгеноспондилографія з функціональними пробами (максимальне згинання і максимальне розгинання голови) виявили ознаки остеохондрозу І-ІІ стадії у всіх 12 хворих - була виявлена нестабільність хребцевого сегмента.

ТКУЗДГ реєструвала патологічні зміни, проявами яких були:

1. Асиметрія кровотоку по хребцевих артеріях із зниженням його до 40% - у 10 хворих.

2. Погіршення кровотоку по основній артерії - у 2 хворих.

При виконанні функціональних проб кровотік по хребцевих артеріях знижувався до рівня критичного стенозу і більше - виявлявся дефіцит кровотоку по основній артерії (у 9 хворих) з явищами збіднення каротидних басейнів.

Основними напрямками лікування вертебро-базилярної судинної недостатності мають бути:

1. Заходи, спрямовані на патологічні зміни в шийному відділі хребта;

2. Поліпшення церебрального кровотоку як артеріального, так і венозного; З.Метаболічний захист нейронів мозку від факторів ішемії-гіпоксії.

Методика лікування включала:

1. Госпіталізацію на 1 тиждень.

2. За результатами функціональних методів рентгеноспондилографії і ТКУЗГД визначали, яка із хребцевих артерій є домінуючою в клініці дисциркуляцїї.

3. У рентгенопераційній після премедикації проводили периваскулярну блокаду хребцевої артерії на рівні і вище місця патології хребцеворухового сегмента (для профілактики ангіоспазму).

4. Під рентгенконтролем проводили пункцію нестабільних дисків за методом дерецепції, запропонованим А.І. Осна (1966) для лікування симпато-іритативних процесів, а також з метою стабілізації. В диск вводили близько 0,8 мл суміші 10% лідокаїну і 96% етилового спирту у співвідношенні 1:3.

5. Після маніпуляції обов'язково застосовували комірець Шанца протягом місяця під час сну.

6. Проводили медикаментозну терапію в основній групі - 6 чол. І в контрольній - 6 чол.

Контроль лікування проводився по динаміці клініко-неврологічного статуса, адаптаційних можливостях артеріального і венозного церебрального кровотоку (ТКУЗГД в динаміці).

РЕЗУЛЬТАТИ   КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ

1. Покращення загального стану - у всіх хворих в обох групах.

2. Стабілізація артеріального тиску наступила у всіх хворих основної групи; у хворих контрольної групи утримувався підвищений тиск у 2 хворих.

З.Ниючі, довготривалі болі в області; серця, болі в шиї, потилиці в основній групі зменшились на 3-4 день, в контрольній - через тиждень.

4. Симпато-адреналові кризи у хворих основної групи не відмічені, у 2 хворих контрольної трупи були на 2-3 день після дерецепції диску.

5. Проводилось визначення церебрального кровотоку (ТКУЗДГ)

через 1 тиждень після лікування. У хворих основної групи, які в комплексі лікування отримували Провен і Кришталь покращав кровотік по хребцевих артеріях і по основній артерії, при виконанні функціональних проб кровотік не знижувався до рівня критичного стенозу. Ці дані корелювали і з динамікою неврологічної симптоматики.

У хворих контрольної групи через тиждень після лікування покращання було у 4 хворих; а у 2 інших - лише через 2 тижні лікування (контрольна ТКУЗДГ в динаміці).

6. Поліпшення кровотоку було на 10-15% у хворих основної групи, кровотік швидше компенсувався, ніж у хворих основної групи.

7. Кровотік (за даними ТКУЗДГ) стабілізувався, як його артеріальна ланка, так і венозна (покращав венозний відтік від головного мозку, зменшились явища венозної дістонії.

8. Переносність фітоконцентратів Провен і Кришталь було доброю, побічних ефектів не виявлено.

IV. Матеріал, методи дослідження і результати лікування препаратами Неврін і Кришталь хворих в гострому періоді ішемічного інсульту.

Основним напрямком лікування ішемічних інсультів мають бути заходи, спрямовані на:

1. реканалізацію закупореної судини та запобігання розширенню тромботичного процесу.

2. відновлення і підтримування на адекватному рівні перфузійного тиску.

3. покращення колатерального кровотоку для відновлення перфузії, особливо в зоні "ішемічної напівтіні".

4. підвищення стійкості нейронів до гіпоксії.

5. відновлення і стабілізація функції життєво важливих органів і систем (загальне лікування).

Фітоконцентрат Неврін нормалізує психо-емоційний стан, покращує функції гіпоталамуса та гліальних центрів мозку, покращує трофіку та метаболізм нервових тканин, нормалізує нейросекреторні та нейрогуморальні процеси, нормалізує активність вегетативної нервової системи.

Фітоконцентрат післяінсультний Кришталь нормалізує проникливість та еластичність судин, відновлює ії просвіт, сприяє розчиненню солевих відкладень та нормалізації водно-солевого обміну в організмі, покращує кровообіг, особливо мікроциркуляцію.

Враховуючи таку дію препаратів і виходячи з основних напрямків терапії ішемічних інсультів ці препарати були в гострому періоді ішемічного інсульту в групі хворих ( 8 осіб) на період їхнього перебування в стаціонарі (3 тижні).

Доза Неврін - по 20 крапель на 2 столові ложки води за 20 хвилин до їжі тричі на день.

Доза Кришталю - по 20 крапель на 2 столові ложки води через 20-30 хвилин після іжі тричі на день.

Курс лікування складав 3 тижні - на період перебування хворих в стаціонарі.

МАТЕРІАЛ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ і РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ

Вивчення ефективності дії комбінації фітоконцентратів Неврін та Кришталь було проведене при лікуванні 24 хворих в гострому періоді ішемічного інсульту.

Усі хворі перебували на стаціонарному лікуванні в нейросудинній клініці клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, що є клінічною базою кафедр швидкої та невідкладної медичної допомоги та нейрохірургії КМАПО ім.П.Л.Шупика.

При поступленні в клініку хворі були всебічно обстеженні клінічно, проводився загальний і неврологічний огляд, лабораторне дослідження (протромбіновий індекс, гематокріт), додаткові методи дослідження, оцінювались чинники ризику захворювання.

Структурно-функціональні зміни та його судин вивчали за допомогою сучасних методів діагностики - ультразвукової допплерографії (УЗГД), комп’ютерної томографії (KT), ядерно-резонансної томографії (ЯМРТ).

Початок захворювання був гострим у всіх хворих, у 4 із них це був повторний інсульт.

Це були хворі молодого і середнього віку (24-59 років), осіб чоловічої статі було 13, жіночої -11.

Причинами ішемічних інсультів були:

- патологія судин (критичний стеноз BСA, гіпоплазія ВСА, патологічна звивитість судин) у осіб молодого віку - б хворих;

- гіпертонічна хвороба у б хворих;

- атеросклероз у 6 хворих;

- ішемічна, хвороба серця, гіпертонія - у 3 хворих;

- тромбофлебіт нижніх кінцівок - у 3 хворих.

ХАРАКТЕР ТА ЧАСТОТА СИМПТОМІВ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ У ДОСЛІДЖУВАНИХ ХВОРИХ

РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ

За даними нашої клініки та літературні дані показують, що обсяг неврологічного дефіциту формується на протязі перших 3-5 днів. Якщо хворі виживають, то лише у 10% хворих майже повністю регресує неврологічна симптоматика, геміпарез залишається у 48-50%, афазія у 12-18%, 22% не можуть самостійно ходити, 24-53% потребують постійної допомоги, важка депресія залишається у 32% хворих. Тоб-то, інвалідність після перенесеного інсульта досягає 90%.

Базисною терапією в групі наших хворих було:

- регуляція функції зовнішнього дихання (оксигенотерапія, у всіх хворих);

- нормалізація функції серцево-судинної системи (антигіпертензивна терапія для досягнення рівня АТ):

З цією метою приміняли: клофелін, резерпін, фітоконцентрати Неврін та Кришталь.

- реакція реологічних і коагуляцій них властивостей крові, поліпшення мікроциркуляції та колатерального кровообігу: ацетіл-селіцилова кислота 0,3 ранком, пентоксифілин (трентал) 2%-5 мл. в/в та внутрішньо (200 мг тричі на добу, також дія і фітоконцентратів.

- гемоділюція - інфузія гіпертонічного розчину хлориду натрія, сірчанокислої магнезії.

- для зменшення важкості пошкоджень нервової тканини головного мозку використовували: німотоп (2 т.х 4), церебролізін в/в, як антигіпоксант - вітамін "Е." по 1 мл. в/м. З цією ж метою використовували і фітоконцентрати.

Вазоактивні препарати в гострому періоді ішемічного інсульту не призначались, тому що вони викликають розширення судин в здорових зонах, що веде до підвищення внутрішньочерепного тиску і синдрому "обкрадання" -погіршується перфузія в зоні ішемії.

Результатом  комплексною лікування в групі наших хворих було:

1. Швидкий регрес загальномозкової симптоматики (хворі стабілізувались, по шкалі Ком Глазго (ШКГ) мали 13-14 балів і не потребували перебування в реанімації.

2. Швидше коригувався артеріальний тиск, необхідний для нормальної перфузїї, гіпотензивних препаратів потребували 3 хворих.

3. Через три тижні лікування в групі наших хворих жоден не помер, у всіх хворих підновилась свідомість.

4. У 3 хворих утримувалась моторна афазія, у 6 - вона зменшилась, з’явились елементи мови.

5. У 18 хворих з'явились ознаки наростання м’язевої сили в паретичних кінцівках (у хворих з геміпарезом на-1-2 бали,   у З хворих з геміплегією наросла м’язева сила в нозі на 0,5- 1 бали).

6. Фітоконцентрати Неврін та Кришталь покращили психічний стан хворих, важкої депресії в групі наших хворих ми не відмічали.

7. Тобто, комплексно терапія позитивно вилинула як на неврологічний, так і психічний статус хворого.

V. Матеріал, методи дослідження і результати лікування препаратами Кришталь і  Провен у хворих з ішемічним інсультом з венозною церебральною дисциркуняцією.

Вивчення ефективності дії фітиконценгратів Провен і Кришталь було проведено при лікуванні 8 хворих з ішемічним інсультом , у яких, крім всього, була виявлена венозна церебральна дисциркуляція.

При поступленні в клініку хворі були всебічно обстежені клінічно, проводився загальний і неврологічнийі огляд, уточнювались скарги, особлива увага приділялась цефалгіям (вранішні головні болі, важкість в голові, яка підсилювалась при нахилах голови і тулоба вперед) симптомам "тісного комірця" і "високої подушки", вранішній набряклості обличчя.

Хворі були оглянуті терапевтом і окулістом (досліджувався стан артерій і вен очного дна в динаміці), проводились лабороторні дослідження ( протромбіновий індекс, гематокрит).

Проводилась ультразвукова дніагностика церебрального артеріального і венозного кровотоку в динаміці - УЗДГ.

Структурно-функціональні зміни вивчали за допомогою комп’ютерної томографії- КТ та ядерно-магнітно-резонансної томографії.

Всі хворі поступили в клініку в період гострого порушення мозкового кровообігу по типу ішемічного інсульту. Це були хворі молодого і середнього віку (32-58 років), осіб чоловічої статі було - 6, жіночої - 2. Порушення мозкового кровообігу, перенесені на протязі останніх 1-1,5 років.

Чинниками ризику у наших хворих були: гіпертонічна хвороба, атеросклероз, ішемічна хвороба серця, тромбофлебіт глибоких вен нижніх кінцівок, зловживання никотином і алкоголем.

Серед 8 хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу по типу ішемії  в каретидному  басейні були діагностовано оклюзивні і сненозуючі процеси екстра краніальних відділів внутрішньої сонної артерії у 6 хворих.

Медикаментозне лікування передбачало нормалізацію артеріального тиску (клофелін, резерпін, тенорік, фітоконцентрат Кришталь), корекцію реологічних і коагуляційних властивостей, поліпшення мікроциркуляції та колатерального обігу (ацетил-саліцилова кислота, трентал, кавітон, вітамін групи "В", вітамін "Є").

При венозній церебральній дисциркуляції рекомендується і раніше в нашій клініці ми призначали ескузан, еуфілін, танакан.

В групі наших хворих (8 ociб) з цією метою ми використали фітоконцентрати Провен в дозі 20 крапель на 2 столові ложки води за 30 хвилин до їжі та Кришталь в дозі 20 крапель на 2столові ложки води через 30 хвилин після їжі. Лікування призначалось в гострому періоді ішемічного інсульту на протязі 3 тижнів (період перебування хворих в стаціонарі) з рекомендаціями продовжувати прийом цих ліків і в подальшому періоді.

Контроль лікування проводився по динаміці клініко-неврологічного статуса ( зменшення цефалгій та інших клінічних ознак затрудненого венозного відтоку від головного мозку), динаміці змін на очному дні, адаптаційних можливостях артеріального і венозного церебрального кровотоку (УЗДГ в динаміці лікувального процесу).

Поєднане артеріальне та венозне дослідження церебральної гемодинаміки у хворих з церебро-васкулярною патологією дозволяє виявити дефіцит кровотоку, диференційнувати артеріальну та (чи) венозну причину захворювання, зробити медикаментозну корекцію церебральної дисциркуляції.

Результатіи медикаментозного лікування оцінювались з врахуванням динаміки скарг, змін об’єктивних ознак неврологічного статусу та змін у картині ультразвукової судинної діагностики (УЗДГ).

Результатом такого комплексного лікування в групі наших хворих було:

1. Покращення загального стану хворих

2. Стабілізація артеріального тиску, навіть при змінах погодних умов не було його різких коливань.

3. Зменшення клінічних та параклінічних ознак венозного застою головного мозку через 2 тижні лікування, що відображено у таблиці.

4. Клінічні ознаки захворювання через 2 тижні комплексного лікування (з включенням фітоконцентратів Провен і Кришталь зменшилась на 20-75%.

5. На очному дні в динаміці зменшились ознаки розширення вен у всіх хворих.

6. Кровотік (за даними УЗДГ) стабілізувався, як його артеріальна ланка, так і венозна покращав венозний відтік від головного мозку, зменшились явища венозної дістонії.

 VI. Матеріал, метод дослідження і результати лікування препаратами Неврін  і Кришталь хворих з геморагічним інсультом.

Вивчення ефективності дії фітоконцентраіу Неврін в комбінації з Кришталем було проведене при лікуванні 18 хворих з геморагічним інсультом.

Усі хворі перебували на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічній клініці клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, що є клінічною базою кафедр швидкої та невідкладної медичної допомоги та нейрохірургії КМАПО ім.П.Л.Шупика.

При поступленні в клініку хворі були всебічно обстежені клінічно, проводився запальний і неврологічний огляд, хворі були оглянуті терапевтом і окулістом, проводились лабораторні дослідження (протромбінований індекс, гематокрит), проводилась аксіальна томографія - АКТ в динаміці.

Хворі були у віці 35-60 років. Осіб жіночої статі -7; чоловічої -11. Усі хворі страждали на гіпертонічну хворобу, підтвердженням чого були зміни на очному дні (вузькі, звивисті артерії, розширені вени), зміни на ЕКГ, акцент другого тону на аорті при аускультації. Гіпертонічна хвороба у всіх цих хворих і призвела до важкого наслідку-розвинувся геморагічний інсульт.

По клінічному перебігу геморагічного інсульту хворі були розбиті на дві групи.

Перша група- (12 хворих: осіб жіночої статі було -7, чоловічої - 5 хворих. В цій групі перебіг інсульту був підгострий. На фоні високого АТ розвинувся геморагічний інсульт із формуванням іисульт-гематоми інсульт із формуванням інсульт-гематоми невеликих розмірів (по даних АКТ).

Друга група- (6 хворих чоловічої статі). В цій групі перебіг інсульту був гострий. На фоні високого АТ розвинувся коматозно-сопорозний стан. По даним АКТ виявлений паренхіматозний крововилив з проривом крові в шлуночки мозку. Всім цим хворим було проведене оперативне втручання.

По опису стану  хворих (градації стану свідомості)   використовували уніфіковані схеми: шкала коми Глазго та шкала Льєж (стовбурових рефлексів).

Хворі отримували загальноприйняте лікування.

Група хворих з підгострим перебігом геморагічного інсульту (12 хворих) потребувала корекції артеріального тиску. Крім цього, вони отримували препарати для метаболічного захисту мозку: антигіпоксанти (піроцетам), антиоксиданти (альфа-токоферол оцетат), нейропротектори (церебролізін). Як блокатори кальцієвих каналів призначались німотоп ( німодіпін, верапаміл), як фізіологічний регулятор збудливості клітин і нейронів призначалась сірчанокисла магнезія (внутршшьовенно крапельно). Для стимуляції гемостазу використовували епсилон-амінокапронову кислоту та децинон.

На п’ятий день захворювання загальний стан в цій групі хворих стабілізувався, хворі були в свідомості. Утримувалась вогнищева симптоматика: геміпарез по брахіо-фаціальному типу (3-4 бали) - у 8 хворих, геміпалгезія у 4 хворих, елементи моторної афазії у 3-х хворих, моторна афазія у 2-х хворих, слабковиражені менінгіальні симптоми у 4 хворих.

На протязі слідуючих 8-10 днів хворі отримували комбінацію фітопрепаратів Неврін - по 20 крапель на 2 столові ложки води за 20 хвилин до їжі тричі на день та Кришталь по 20 крапель на 2 столові ложки води через 20 хвилин після їжі тричі на день.

Контроль лікування проводився по загальному клінічному вираженню, змінам неврологічного дефіцита та змінам вогнища крововиливу по даним контрольних АКТ.

На третю добу такого комплексного лікування (з підключенням до основної схеми лікування наших фітоконцентратів) було відмічено покращання загального стану хворих, артеріальний тиск стабілізувався і не було цього коливань в сторону підвищення при змінах погодних умов, у хворих з елементами моторної афазії покращилась мова, наросла м’язева сила в паралізованих кінцівках в середньому на 0,5 бала. Менінгеальні симптоми, які до того часу були слабковираженими, вже не викликались.

Відображення клінічного ефекту у цих хворих була динаміка контрольної АКТ- аксіальної комп’ютерної томографії мозку: об'єм інсульт-гематоми зменшився в усіх випадках майже на 30% ( через тиждень після лікування).

Хворі в задовільному стані були переведені для подальшого лікування в неврологічній районні стаціонари (11), а 1 хворий був виписаний для подальшого лікування додому.

Строки перебування цих хворих з нейрохірургічному стаціонарі склали 15 діб, тоді як інші хворі, які лікувались з цією патологією раніше, перебували на лікуванні до 3-4 тижнів (за цей період починала зменшуватись інсульт-гематома по даним АКТ).

В групі хворих з гострим перебігом інсульту загальний стан був важким, перебіг захворювання супроводжувався грубими розладами свідомості (по ШКГ 11-12 балів), компресійно-дислокаційним синдромом (по шкалі Льєж 2-3 бали), проривом крові в шлуночки мозку.

Всі ці хворі на першій добі персбування в стаціонарі були прооперовані: 4-м хворим була видалена інсульт-гематома, 2-м дренований затампованний кров'ю боковий шлуночок мозку. Після оперативних втручань хворі перебували в реанімаційному відділенні, де отримували інтенсивну терапію, спрямвану на підтримку серецево-судинної діяльності, адекватного дихання, боротьбу з набряком мозку, зупинку внутрішньомозкової кровотечі.

Після операції стан хворих був середньо-важким: утримувались підвищені цифри АТ, свідомість була порушеною (12-13 балів по ШКГ), у всіх хворих були грубі рухові і чутливі розлади, моторна афазія у 4 хворих, менінгіальні

симптоми, а також утримувалась стовбурова симптоматика (парез погляду, розбіжна косоокість), якій відповідали 3-4 бали по шкалі Льєж.

Після стабілізації процесу, що потребують перебування хворих у відділенні реанімації на протязі 1-5-15 діб, вони були переведені для подальшого лікування в нейрохірургічне судинне відділення.

Лікування хворих було загальноприйнятим, як і в попередній групі, але вони ще потребували проведення дегідратаційної терапії.

Крім цього, хворі почали отримувати комбінацію фітоконцентратів Неврін-по 20 крапель на 2 ложки води за 20 хвилин до їжі тричі на день, та Кришталь по 20 крапель на 2 ложки води через 20 хвилии після їжі тричі на день.

Контроль лікування проводився по динаміці змін мозкового дефіциту (використовувалась шкала ком Глазго та шкала стовбурових рефлексів Льєж), а також проводились клініко-інструментальні співставлення (оцінювалась динаміка структурних змін за даними АКТ).

В цій  групі   хворих через тиждень після лікування  (оперативного   і медикаментозного) зменшився мозковий дефіцит - по ШКГ з 12-13 балів стало 13-14, на 2 бали зросла шкала Льєж. На контрольних АКТ (через тиждень після операції) зменшився набряк речовини мозку і зменшилась кількість крові в шлуночках, за рахунок чого зменшилось зміщення середніх структур мозку. Цс також відповідало клініко-інструментальним співставленням.

1. Препарат Неврін і Кришталь для перорального вживання в дозі по 20 крапель на 2 ложки води тричі на день па протязі 10-15 діб лікування хворих з різним перебігом- геморагічного інсульту призводить до клінічного ефекту. 2.Лікувальний ефект виявляється у зменшенні головного болю.

3. Нормалізується артеріальний тиск.

4. У хворих з підгострим перебігом швидше регресує загальномозкова і вогнищева симптоматика.

5. У хворих з гострим перебігом швидше відновлюються функції стовбуру мозку -прояснюється порушена свідомість, зменшуються явища компресійно-дислокаційного синдрому стовбуру мозку.

6.Пo даним АКТ - швидше розсмоктується кров як у паренхімі, так і в  шлуночковій системі мозку.

7. У хворих скорочуються строки перебування в нейрохірургічній судинній клініці на 7-8 діб при підгострому перебігу геморагічного інсульту.

ВИСНОВКИ

1. Результати проведених нами досліджень у хворих на церебральну судинну патологію дозволяють рекомендувати фітопрепарати Неврін і Кришталь для проведення комплексного лікування хворих з дисциркуляторною енцефалопатісю.

2. Фітопрепарати Кришталь і Провен можуть бути використані при лікуванні дисциркуляторних  явищ у вертебробазилярному судинному басейні в початкові періоди остеохондрозу шийного відділу хребта.

3. Фітопрепарати Неврін, Кришталь і Провен позитивно впливають на неврологічний і психічний стан хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу (ішемічний і геморагічний інсульт) скорочують строки перебування хворих в стаціонарі.

4. Переносність фітопрепаратів Неврін, Кришталь і Провен була доброю, побічних ефектів не виявлено. Характеризуються простотою дозування.

ЛІТЕРА ТУРА

1. Вінничук С.М. Судинні захворювання головного та спинного мозку. Київ, 1996,- 114 с.
2. Волошин П.В., Тайцлин В.И. Лечение сосудистых заболеваний головного и спинного мозга. Киев, Здоровья, 1991, - 408 с.
3. Виленский Б.С. Инсульт. Санкт-Петербург, 1995, - 288 с.
4. Полищук Н.Е., Рассказов С.Ю. Принципы ведения больного в неотложной неврологии и нейрохирургии. Киев, 1998, - 83 с.
5. Полишук Н.Е., Педаченко Г.А., Полищук Л.Л. Алкогольная интоксикация в клинике неотложной нейрохирургии и неврологии. Киев, 2000, - 205 с.
6. Пилипчук B.C., Мощич О.П. "Модульовані" лікувально-профілактичні фітозасоби, їх застосування в медичній практиці. Київ, 2001, с.78-85.


Читайте также:

Клинические испытания препаратов "Экомед" при лечении ВИЧ-инфекции (оригинал на англ.языке)Клинические испытания препаратов "Экомед" при лечении туберкулеза (оригинал на англ.языке)Клинические испытания препаратов "Экомед" при лечении ВИЧ-инфекции и туберкулеза (оригинал на англ.языке)Клинические испытания средств Экомеда при лечении заболеваний мочеполовой системы
Rated by PING
© 2010 - Экомед. Все права защищены.
Разработка сайтов
Подбайте про своє здоров'я разом з порталом Спортивні клуби України