руc     /     укр     /     eng

Джерело - І (Іmmunoxel)

Джерело - І (Іmmunoxel) все продукты »

КОНСУЛЬТАЦИОННО-ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ЦЕНТРЫ (прием врача - бесплатный!):
Киев, бульвар Кольцова, 14-Е
тел: (044) 585-41-07
показать на карте

Киев, проспект Правды, 80-А
тел. (044) 463-06-30
показать на карте

Киев, улица Хорива, 4
тел: (044) 467-67-25
показать на карте   
 
Режим работы центров:
пн-пт: 10:00-19:00
сб: 10:00-18:00
вс: - выходной 
Доставка препаратов по всей Украине

Бухгалтерия:
тел. (044) 463-50-76
факс (044) 463-06-31

Отдел продаж и маркетинга:
тел. +38 (044) 463-50-77 

 

Фітоконцентрати та чинники нейротропної дії для профілактики і комплексного лікування захворювань

(Опубліковано: Фармацевтичний журнал. – 2006. - № 5. – С. 97-102.)

Фітоконцентрати виробництва Науково-виробничого об’єднання  (НВО) «Екомед» є  функціональними  харчовими продуктами з різноманітними властивостями, які успішно використовуються у профілактиці та  комплексному лікуванні багатьох захворювань. Так, для нормалізації психо-емоційних розладів рекомендуються фітоконцентрати ЗСП, Неврін, Тропонорм, що виготовляються з харчової та лікарської рослинної сировини за оригінальними технологіями. Стандартизуються фітоконцентрати за фізичними величинами та інтегральними показниками: густиною, сухим залишком, вмістом спирту, органолептичними властивостчми. Рослинна сировина для виготовлення цих фітоконцентратів підібрана цілеспрямовано, загальна кількість сировини на один літр фітоконцентрату є значно нижчою за таку, що використовується для виготовлення спиртових настойок з деяких аналогічних видів рослин, а набір біологічно активних речовин (БАР) у фітоконцентратах значно багатший за рахунок технології, що передбачає їх пофракційне та строго послідовне вилучення з сировини  і подальше також строго послідовне  поєднання у кінцевому продукті.

Останнім часом виробництво, розповсюдження  та застосування спеціальних продуктів харчування, зокрема БАДів, викликає чимало дискусій. Нам імпонує думка авторів нещодавньої публікації [12] про те, що багатокомпонентність складу таких добавок  на основі натуральної рослинної сировини забезпечує розширення діапазону адаптації у процесі еволюції, особливо за рахунок мінорних компонентів. Навіть у лікарських засобах рослинного походження мінорні компоненти сировини рідко використовуються у стандартизації фітозасобів, але це аж ніяк не виключає їх важливого вкладу у фармакологічну активність композиції у цілому. Автори згаданої публікації мають рацію, цитуючи думку  І.І.Брехмана, що настав час переходити до масштабних узагальнень зібраної біохімічної інформації для створення на цій основі більш ефективних профілактичних та лікувальних засобів.

Складові частини фітоконцентратів нейротропної дії виробництва НВО „Екомед” представлені 10 найменуваннями рослинної сировини, з яких жодне не є присутнім у всіх трьох фітоконцентратах  (табл.1).

Т а б л и ц я  1

Склад фітоконцентратів нейротропної дії

Як видно з даних, наведених у табл. 1,  сумарна кількість сухої сировини в кожному з фітоконцентратів є значно нижчою за таку, що рекомендується для виготовлення спиртових настойок як лікарських засобів (1:5 або 1:10) [4].

Спільними для фітоконцентратів Неврін і Тропонорм є три найменування сировини. Найвагоміший внесок за масою дають боби кормові, котрі, як відомо, є джерелом білкового харчування. При екстрагуванні сировини до фітокомпозиції переходять різні азотвмісні сполуки, зокрема полі- та олігопептиди. Вони можуть взаємодіяти з нейрорецепторами гіпоталамусу та інших структур мозку, оскільки речовини подібної будови становлять основний  арсенал ноотропних препаратів та гамкергічних засобів, що призначаються при патології неврологічного та психогенного генезу, а також імуномодуляторів тваринного та рослинного походження [9].

Важливими компонентами композиції є ефірні олії плодів ялівцю і трави полину гіркого. Дослідженнями останніх років показано досить потужний вплив ароматів рослин на психологічний статус людини, їх седативну та психостимулювальну дію  залежно від виду рослини, способу  її застосування і дози [6,8].

Головними  компонентами ефірної олії полину гіркого  є біциклічні терпени   кетон туйон, наявний в рослині  в α- і β-формах, та спирт туйол. Ці сполуки є досить токсичними, тому у використанні сировини або ефірної олії, що містить туйон, важливо дотримуватися дозування, адекватного реактивності конкретного організму [1]. Найвищого значення вміст туйону у рослині досягає під час бутонізації, а для потреб медицини траву полину заготовляють у період цвітіння, коли він зменшується майже у 2,5 раза [2]. В хімічному відношенні карбонільна група лактону чи кетону визначає   виражену здатність до гідрофобних взаємодій, якими переважно і є біохімічні реакції нормального метаболізму. Ці речовини долають гематоенцефалічний бар’єр, чинять потужний вплив на центральну нервову систему, знімають депресію, що сприяє, зокрема,  позитивним результатам лікування наркоманії, збільшуючи тривалість ремісії та зменшуючи вираженість і кількість рецидивів [9]. Карбонільна група наявна також в агліконах кумаринової та флавоноїдної природи. Як правило, вміст агліконів у рослинній сировині незначний, а глікозиди внаслідок стеричних утруднень вступають у реакції взаємодії повільніше. Технологічний процес виготовлення фітоконцетратів включає стадію, на якій відбувається частковий ферментоліз глікозидів та підвищення концентрації агліконів. Останні можуть активно включитися у взаємодії з рецепторами, що відбивається на терапевтичній ефективності фітоконцентратів.

В ефірній олії полину наявні також речовини лактонної будови, зокрема гірка речовина – абсинтин, що містить у своїй структурі азуленові цикли. Найвищої позначки накопичення азуленів сягає в період цвітіння [2]. При розщепленні абсинтину утворюється суміш хамазулену, гвайазулену та артемазулену. Всі азулени мають яскраво виражену протизапальну та антиалергічну дію, що у поєднанні з нейротропною активністю справляє позитивний вплив на імунітет [11].

 Цікаві духовні аспекти прояву фармакологічної активності ефірної олії полину. Назва його походить від давньогрецького “Артеміз” або від грецького “Артемізіє” (Артеміда - богиня народження дітей і полювання). Аромат олії полину поєднує в собі гірку свіжість і п’янкий запах кримського степу. За словами М.Крауза, аромат полину “виводить із темряви і гіркоти до сонця і солодкого життя” [7]. Психотерапевти  вважають ефірну олію полину  засобом, що допомагає сконцентруватися на найголовнішому, найбільш важливому для людини на даний конкретний момент часу питанні, залишаючи відкритими двері у підсвідомість, звідки надходять думки. Вона допомагає зберегти сили, не витрачати їх на дрібниці, ніби повертає людину до суті питання  та ясного на нього погляду  ─   тоді рішення приймаються легше [5].

Плоди ялівцю містять до 2 % ефірної олії, а також смолу. Ці компоненти зумовлюють сечогінну та дезинфікуючу дію на органи сечовиділення, а також відхаркувальну дію. У цілому БАР плодів ялівцю сприяють детоксикації організму й поліпшенню травлення.

 Ялівець звичайний (Juniperus communis L.)  ще в стародавньому Єгипті та Греції використовували для профілактики епідемій. Римляни цінували ялівець за його антисептичні властивості при лікуванні печінки, нирок та сечового міхура. У Британії ялівцю приписували чудодійні властивості, які допомагають уберегтися від відьом, злих духів та повертають молодість [7]. Ефірна олія ялівцю звичайного  складається з таких компонентів, як цинен, лимонен, сабінен, мирцен, терпінеол. Олія ялівцю чудово діє при емоційному виснаженні, допомагає позбутися негативних емоцій та думок і зміцнює нерви [6]. Крім загальноочищувальної, протизапальної, болетамувальної дії олія ялівцю впливає на настрій. Це класичний засіб для підняття настрою, очищення духу, допомоги тим, хто може рухатися вперед. Ялівець усуває небажані наслідки минулих травм. Ароматерапевт Е.Бах вказує  що олія ялівцю фізіологічно підсилює і піднімає дух в періоди зниження енергії, тривоги і слабкості [5].

Окрім спільних компонентів, фітоконцентрати Неврін і Тропонорм містять відмінні складові частини.  Так до складу першого входить кореневище з коренями валеріани лікарської, що містить до 2 % ефірної олії. Головним компонентом  ефірної олії валеріани є борнілізовалеріанат, а також у вільному стані його складові частини – ізовалеріанова кислота і борнеол. Останнім часом нейротропну, зокрема седативну,  дію валеріани пов’язують із вмістом у сировині валепотріатів, що мають структуру епоксиду балдриналю, етерифікованого ізовалеріановою або ацетоксіізовалеріановою кислотою. Характерно, що нативні валепотріати містяться у живій рослині (у щойно викопаному свіжому кореневищі, котре не має характерного запаху), а в процесі сушіння вони розкладаються до вільної ізовалеріанової кислоти або її аналогів та балдриналю. Можна сказати, що запах валеріани спричиняється продуктами розкладання найважливіших компонентів сировини, які через свою хімічну будову є нестійкими сполуками. Тому настойка валеріани із свіжої сировини може мати більше виражену седативну дію за рахунок уповільнення гідролітичних процесів у спиртовому середовищі. Загалом вважається, що діючими речовинами валеріани лікарської є комплекс ефірної олії та валепотріатів [13].

Експериментально встановлено, що валеріана посилює процеси гальмування в корі головного мозку, зменшує рефлекторне збудження. Олію валеріани застосовують при неврозах, захворюваннях серцево-судинної системи, що супроводжуються спазмами коронарних судин з тахікардією. Встановлена також позитивна дія при підвищеній функції шитовидної залози. В ароматерапії ефірну олію валеріани рекомендують використовувати  при страхах, які супроводжуються істерією, нервовістю. Олія валеріани допомагає людині ніби вийти із «чортового кола» , заспокоїтися і подивитися на життя новими очима [5].

Іншим сировинним компонентом Невріну є насіння каштана кінського. Наявні в ньому тритерпенові сапоніни як поверхнево активні речовини сприяють стабілізації клітинних мембран за рахунок рідкокристалічного упорядкування [3] витяжки із сировини і  фітоконцентрату в цілому, а також за рахунок присутніх у сировині кумаринів, флавоноїдів та інших поліфенолів з високою антиоксидантною активністю. Крім того, кислотний характер тритерпенів каштана сприяє їх взаємодії з азотвмісними компонентами бобів кормових з утворенням солей. Отже, пенетруючі властивості сапонінів підвищують  біологічну доступність важкорозчинних у воді агліконів та азотвмісних сполук.

Тропонорм, до складу якого входять ще такі ароматичні компоненти, як плоди фенхелю і трава меліси, збагачений біологічно активними сполуками антидепресивної дії. Ефірна олія фенхелю багата на анетол, що супроводжується  біциклічним кетоном фенхоном та іншими компонентами. Трава меліси широко відома своєю регуляторною дією на гормональний та психоемоціональний статус, зокрема у жінок під час клімактерії [6]. Цим можна пояснити позитивну динаміку симптомів вегетативної лабільності, порушень сну та інших явищ, характерних для раннього клімаксу у пацієнток, що перенесли черепно-мозкову травму.

Корінь кульбаби, що входить до складу Тропонорму, відомий як засіб, що стимулює секрецію шлункового соку та жовчі. Це активний чинник детоксикації організму, що вивільнює рецептори від вимушеної взаємодії з ксенобіотиками (шлаками, наркотиками) для рецепції з агоністами біохімічних реакцій нормального метаболізму. Таку фармакологічну активність проявляють речовини, відомі під назвою “стимулюючі гіркоти” [10].  Слід відзначити,  що корінь кульбаби містить значну кількість (до 40 %) інуліну. Цей полісахарид позитивно впливає на вуглеводний обмін при цукровому діабеті, виступає як антистресорний засіб, а в системі комплексних засобів сприяє упорядкуванню структури з вираженою анізотропією [3].

Порівняно з описаними фітоконцентратами ЗСП виглядає як “полегшена” система з невисоким вмістом компонентів. Головний з них – валеріана лікарська, яка становить більшу частину сировини, що використовується для виготовлення  цього фітоконцентрату. Проте цей засіб поєднує кілька фракцій БАР валеріани, вилучення яких передбачено оригінальною технологією, а фармакологічні властивості описані вище.

І, нарешті, до складу фітоконцентрату входить трава материнки. Ефірна олія материнки містить феноли карвакрол і тимол, що разом з флавоноїдними сполуками трави забезпечує виражену антиоксидантну активність. Материнка звичайна (Origanum vulgare L.), що походить  із Азії, – це споконвічний засіб для регуляції гормонального статусу у жінок, про що свідчить сама українська назва рослини. В Індії та Єгипті материнку вважали священною рослиною. У греків ця рослина є символом кохання, Діоскорид застосовував материнку при нервових розладах. Експериментально доведено, що лікарські засоби материнки мають заспокійливу дію на центральну нервову систему, посилюють секрецію бронхіальних, травних залоз, перистальтику кишечника. У народній медицині материнка широко використовується  для лікування різних захворювань, в т. ч. нервових розладів та безсоння [5].

Квітки глоду, що входять до складу фітоконцентрату ЗСП, також містять деяку кількість ефірної олії, яка надає квіточкам запаху, характерного для більшості рослин з родини Розові, а саме: в тонкому ароматі відчувається легка домішка запаху гіркого мигдалю. Цей запах відчувається і у фітоконцентраті. Проте основними компонентами квіток глоду є флавоноїдні глікозиди, похідні кверцетину, з високою антиоксидантною, радіопротекторною, капілярозміцнювальною та імуномодулювальною активністю.  Завдяки цим фармакологічним властивостям фітоконцентрат чинить позитивний вплив на серцево-судинну систему, сприяє усуненню порушень серцевого ритму, відновленню мікроциркуляції крові. Отже, це  дійсно комплексний засіб для зміцнення нервової та судинної системи.

Таким чином, різні за складом фітоконцентрати мають всі підстави чинити нейротропну дію, тому їх охоче використовують лікарі в комплексному лікуванні нервових розладів різного походження. Стандартизуються фітоконцентрати за інтегральними показниками якості, що відображені у специфікаціях. Усі три фітоконцентрати  світло-жовтого (ЗСП) або жовтого (Неврін, Тропонорм) забарвлення із специфічним ароматним запахом.  Найважливіші фізичні показники  зазначених фітоконцентратів представлені в табл. 2.

Як видно з даних, наведених у табл. 2, такі показники, як густина та сухий залишок,  відображають вплив на них кількості сировини у фітоконцентратах. Вміст етилового спирту в кінцевому продукті не задається заздалегідь. Цей показник виникає після виготовлення окремих фракцій на стадіях технологічного процесу та після строго послідовного їх поєднання  і вноситься до специфікацій лише після тривалого (не менше двох років)  визначення його стабільності та відтворення від серії до серії, оскільки “виправлення” концентрації спирту у продукті, як це іноді робиться при виготовленні настойок, неможливе.


Зрозуміло, що за такими показниками при схожих органолептичних властивостях розрізнити фітоконцентрати важко. Тому до специфікацій вноситься показник “Достовірність”, визначення якого засноване на проведенні якісних хімічних реакцій на наявність деяких БАР (табл. 3).

Т а б л и ц я  3

Результати проведення якісних хімічних реакцій на наявність біологічно активних речовин у фітоконцентратах

Примітка. Знак  -   означає негативну реакцію.

Дані, наведені в табл. 3,  свідчать про наявність у фітоконцентратах поліфенольних сполук різної будови. Так, буре забарвлення фітоконцентрату ЗСП з розчином заліза ІІІ-хлориду з’являється при наявності флавоноїдів, котрих достатньо є у квітках глоду та у траві материнки, в той час як дубильних речовин там незначна кількість. Результати реакцій з лугом та з магнієм і кислотою хлоридною (ціанідиновою) підтверджують цю думку. Червонувато-фіолетове забарвлення, що нашаровується на буре у першій реакції, може належати солям заліза з ізовалеріановою та аналогічними кислотами валеріани лікарської. У фітоконцентраті Неврін кількість дубильних речовин збільшена за рахунок плодів ялівцю та насіння каштана, тому забарвлення більш виразне, а зелено-бурий відтінок говорить про належність дубильних речовин до пірокатехінової групи. Незначна кількість сировини, що містить флавоноїди (трава полину), не дає позитивного результату у цианідиновій реакції. У Тропонормі значна кількість кореня кульбаби  і наявність трави меліси спричиняють інтенсивне забарвлення продукту реакції дубильних речовин із заліза ІІІ-хлоридом та оранжеве забарвлення флавонів меліси та фенхелю з лугом. У ціанідиновій реакції флавони також виявляють свою присутність жовтим забарвленням, а слабо- рожеве забарвлення свідчить, крім того, про наявність і флавонолів. У цілому результати проведення якісних хімічних реакцій до певної міри дозволяють розрізнити ці фітоконцентрати між собою  для чого достатньо провести лише одну реакцію – з розчином заліза ІІІ-хлориду. Але для більш достовірної ідентифікації фітоконцентратів за вмістом БАР різних хімічних груп слід визначати такі інтегральні показники, як, наприклад, електронні спектри вбирання, а також наводити хроматографічні характеристики.

ВИСНОВКИ

  1. Фітоконцентрати ЗСП, Неврін і Тропонорм містять біологічно активні речовини нейротропної дії, з яких найважливішими є азотвмісні сполуки кормових бобів, ефірні олії, поліфеноли.
  2. Для визначення достовірності фітоконцентратів недостатньо використовувати фізичні величини та інтегральні показники якості.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б., Кузьменко Т.С. Антистрессорные реакции и активационная терапия. – М.: Имедис, 1998. – 208 с.
2. Гречана О.В., Мазулін О.В, Сур С.В. та ін. // Фармац. журн. – 2006. - №2. – С. 82-85.
3. Гриценко О.М  // Вісн. фармакології та фармації.  – 2005. –  № 10. – С. 23 – 25.
4. Державна фармакопея України / Держ. підпр. «Науково-експертний фармакопейний центр». – 1-е вид. – Х.: РІРЕГ, 2001. – Доп. 1. – 2004. – 520 с.
5. Дудченко Л. Ароматы здоровья. Лечение эфиромасличными растениями и эфирными маслами. – К.: Глобус, 1997. – 150 с.
6. Дэнис Вичелло Браун. Ароматерапия. Пер. с англ. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003. – 272 с.
7. Кащенко Г.Ф., Головкин В.А., Солдатченко С.С. Эфирные масла и фитопрепараты для мужчин и женщин. – Симферополь: Таврида, 2006. – 272 с.
8. Кодлубовская Т.Б. // Вісн. Харків. держ. ун-ту. - №439. – Х., 1999. – С. 50– 53.
9. Козакова С.Е., Куцина Г.А., Гриценко Е.Н. // Проблеми екологіч. та мед. генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Вип. 7 (53). – К. – Луганськ – Х., 2003. – С. 107– 119.
10.  Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2 т. –  М.:Новая волна, 2000. – Т.2. –  С. 189-197.
11.  Николаевский В.В., Еременко А.Е., Иванов И.К. Биологическая активность эфирных масел. – М.: Медицина, 1987. – 144 с.
12.  Спиридонов С.В., Чуєшов В.І, Спиридонов В.М. та ін. // Фітотерапія. – 2006. –  № 1. – С. 23-26.
13. Фурса Н.С., Григорьева Е.А., Корниевская В.Г. и др. Валерианотерапия нервно-психических болезней. – Запорожье, 2000. – 348 с.

Читайте также:

Клинические испытания препаратов "Экомед" при лечении ВИЧ-инфекции (оригинал на англ.языке)Клинические испытания препаратов "Экомед" при лечении туберкулеза (оригинал на англ.языке)Клинические испытания препаратов "Экомед" при лечении ВИЧ-инфекции и туберкулеза (оригинал на англ.языке)Клинические испытания средств Экомеда при лечении заболеваний мочеполовой системы
Rated by PING
© 2010 - Экомед. Все права защищены.
Разработка сайтов
Подбайте про своє здоров'я разом з порталом Спортивні клуби України