руc     /     укр     /     eng

Полинорм

Полинорм все продукты »

КОНСУЛЬТАЦИОННО-ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ЦЕНТРЫ (прием врача - бесплатный!):
Киев, бульвар Кольцова, 14-Е
тел: (044) 585-41-07
показать на карте

Киев, проспект Правды, 80-А
тел. (044) 463-06-30
показать на карте

Киев, улица Хорива, 4
тел: (044) 467-67-25
показать на карте   
 
Режим работы центров:
пн-пт: 10:00-19:00
сб: 10:00-18:00
вс: - выходной 
Доставка препаратов по всей Украине

Бухгалтерия:
тел. (044) 463-50-76
факс (044) 463-06-31

Отдел продаж и маркетинга:
тел. +38 (044) 463-50-77 

 

ЗВІТ про науково-дослідну роботу Клінічна апробація лікування захворювань сечової системи у дітей за допомогою Нефропатину

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім.О.О.Богомольця
Кафедра педіатрїї N4

1. ВСТУП. ОБГРУНТУВАННЯ ДАНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Проблема захворювань сечової системи у дітей є досить актуальною для клінічної педіатрії [2]. Незважаючи на успіхи, що досягнуті протягом останнього десятиріччя в лікуванні різних захворювань сечової системи у дітей, ефективність існуючих методів лікування захворювань нирок у дітей знаходиться в межах 70-80%. Тому до теперішнього часу існує необхідність пошуку нових, більш ефективних методів [3]. Особливо важливим є пошук нових препаратів, розроблених на основі фітопрепаратів, оскільки нирки надзвичайно чутливі до токсичної дії різних медикаментів. Одним за таких препаратів є Нефропатин.

2. МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Метою даного дослідження є клінічна апробація методу лікування захворювань сечової системи у дітей за допомогою Нефропатину.

3. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ

Дослідження проведене на базі нефрологічного відділення Дитячої клінічної лікарні N6 м. Києва, яка є клінічною базою кафедри педіатрії N4 Національного медичного університету.

Під спостереженням перебували. 114 дітей віком 3-12 років. Серед них гострий пієлонефрит був у 28 дітей, хронічний необструктивний - у 25 та хронічний
 обструктивний пієлонефрит - у 17. У 9 дітей діагностований гострий гломерулонефрит і у 23 дисметаболічна нефропатія (табл.1). Крім того, під нагляд були взяті 12 хворих з хронічною ниркової недостатністю (ХНН), які знаходяться на хронічному гемодіалізі.

Хворі були розподілені на 2 групи: 1 група (47 дітей) отримувала загальноприйняту базисну терапію; 2 група (67 дітей) отримувала комплексну терапію з додатковим використанням Нефропатину (табл.1).

Нефропатин призначали в краплях (скільки років дитині, стільки крапель, (у зв'язку зі змінами ТУ і концентрації діючих речовин старе дозування застаріло, нове дозування дітям 1 крапля на 1 кг ваги дитини)) 3 рази на добу. Курс лікування складав 2-3 тижні.

Таблиця 1

Структура обстежених груп дітей  

 

Функціональний стан нирок у дітей з патологією сечової системи оцінювали за допомогою комплексу лабораторно-біохімічних методик, застосовуваних у широкій клінічній практиці, а також використовуваних радіоізотопних методик. Для оцінки канальцевих функцій визначали електроліти та кислотно-основний стан, показники ацидо- та амоніогенезу, концентраційну здатність нирок, а функціональний стан клубочків оцінювали за кліренсом ендогенного креатиніну. Для діагностики дисметаболічної нефропатії визначали екскрецію оксалатів, уратів та концентрацію сечової кислоти в сироватці крові.

Рентгенологічне обстеження, включало оглядову рентгенографію сечової системи, екскреторну урографію та мікційну цистоуретрографію. За даними екскреторної урографії візуально оцінювали стан тонусу миски, вираженість склеротичних та інфільтративних процесів. Проводили рентгенпланіметрію верхніх сечових" шляхів з визначенням індивідуальних констант (розмірів нирок та мисок) та індексів. РКІ вираховували як відношення площі миски до площі нирки, використовуючи формули Vuorinen та співавт. (1960) і В.Ю. Босіна [1]. Індекс Ходсона (ГХ) визначали як частку ділення суми верхньої та нижньої товщини кортикального шару на довжину нирки. Функціональний стан нирок вивчали за допомогою методу динамічної нефросцинтиграфії з 1131-гіпураном.

Ефективність терапії оцінювали шляхом співставлення результатів клініко-лабораторних досліджень у хворих двох груп. При оцінці ефективності лікування звертали увагу на динаміку наступних показників: згасання клінічних проявів захворювання (температура тіла, больовий синдром, вираженість інтоксикації та ін.), характер сечового синдрому (лейкоцитурія, еритроцитурія, протеїнурія тощо), гемограма і біохімічні показники крові, динаміку функціонального стану нирок, тривалість лікування в стаціонарі (число ліжко-днів).

Безпосередні результати лікування вважали добрими, якщо зникали клінічні прояви захворювання, нормалізувались аналізи сечі та крові. Задовільними результатами лікування вважали, якщо при відсутності клінічних проявів захворювання спостерігались деякі патологічні зміни в сечі чи крові. Лікування вважали незадовільним, якщо незважаючи на терапію зберігались як клінічні, так і лабораторні ознаки активності захворювання.

Обробку отриманих результатів виконували з допомогою методів варіаційної статистики. Статистичну обробку результатів виконували за спеціальною програмою Multifac 2.2 на ЕОМ типу Pentium.

4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Оцінюючи сумарну функцію нирок при пієлонефриті за їх здатністю до підтримки у нормальних межах рівня азотовмісних речовин (креатинін, сечовина, залишковий азот) ми не виявили порушення функціонального стану нирок у 22 з 24- обстежених хворих. Середній рівень креатиніну та сечовини в крові хворих на гострий та хронічний пієлонефрит не відрізнявся від їх вмісту у здорових дітей. Рівень сечовини в плазмі крові перебував у межах 3,37-6,51 ммоль/л, а креатиніну - 0,067- 0,123 ммоль/л. Лише у 2 дітей з гострим гломерулонефритом вміст сечовини в плазмі крові при вступі до стаціонару був вищим 7,0 ммоль/л. Рівень креатиніну у них не перевищував 0,132 ммоль/л. Вміст залишкового азоту у сироватці крові у дітей з пієлонефритом не перевищував нормальних значень.

Поряд з азотистим гомеостазом одним із найбільш важливих параметрів внутрішнього середовища організму є осмотичний тиск крові, який визначається концентрацією йонів натрію, калію, кальцію та інших. Вміст натрію в плазмі крові хворих на гострий пієлонефрит складав у середньому 142,6+2,6 ммоль/л, що дещо вище, ніж у здорових дітей (137,1+6,61 ммоль/л). Різниці у концентрації натрію у здорових та хворих на гострий пієлонефрит дітей статистично недостовірні. При хронічному пієлонефриті спостерігали тенденцію до гіпонатріємії. У дітей з хронічним не обструктивним пієлонефритом рівень натрію не відрізнявся від його плазменої концентрації у здорових дітей. Найнижчий вміст натрію відмічено у хворих на хронічний обструктивний пієлонефрит (129,8+2,8 ммоль/л).

Виражену гіпернатріємію (понад 145 ммоль/л) відмічено у 4 хворих (у 2 - з гострим, у 1 - з хронічним обструктивним і у 1 - з не обструктивним пієлонефритом). Рівень натрію в плазмі крові, нижчий 130 ммоль/л, був у 3 хворих на хронічний пієлонефрит з рецидивуючим перебігом.

Концентрація калію у сироватці крові хворих на пієлонефрит була найбільш стабільною і не відрізнялась від здорових дітей. Вміст калію не залежить від клінічної форми захворювання. Лише у 3 дітей з пієлонефритом та 2 дітей з гострим гломерулонефритом каліємія була вищою 5,12 ммоль/л і у 2 - гіпокаліємія нижчою 3,6 ммоль/л.

Вміст кальцію у сироватці крові дітей з гострим пієлонефритом (2,43+0,08 ммоль/л) практично мало відрізнявся від його рівня у здорових дітей (2,35+0,1 ммоль/л, р > 0,05). У З хворих з гострим пієлонефритом рівень кальцію у сироватці крові був нижчим 2,25 ммоль/л. Гіперкальціємія для гострого пієлонефриту, згідно з отриманими нами даними, не характерна. При хронічному пієлонефриті у обстежених відмічено підвищення середнього рівня кальціємії в активній стадії захворювання. У дітей з хронічним обструктивним пієлонефритом вміст кальцію в сироватці крові складав у середньому 2,58+0,06 ммоль/л (р < 0,05), а у дітей з хронічним необструктивним пієлонефритом - 2,66+0,09 ммоль/л (р < 0,05). У 19 хворих на хронічний пієлонефрит рівень кальцію був нижчим 2,25 ммоль/л і лише у 4 хворих - вищим 2,87 ммоль/л.

Результати визначення кліренсу ендогенного креатиніну та канальцевої реабсорбції у хворих на пієлонефрит показали порушення ритмічної діяльності клубочкового апарата нирок у 1/3 обстежених дітей. Зниження обсягу клубочкової фільтрації за величиною кліренсу ендогенного креатиніну виявлялось рідше. Канальцева функція за реабсорбційною здатністю вільної води у хворих на пієлонефрит страждає мало. Хоча, за даними визначення відносної щільності й осмолярності сечі, проби С.С. Зимницького, концентраційна здатність нирок у хворих на пієлонефрит виявилась недостатньою у більшості обстежених.

Порушення функції концентрування у хворих на пієлонефрит проявлялось, перш за все, подовженням часу роботи нирок (ніктурія) внаслідок зниження їх функціональної здатності. Ніктурію виявлено у 50% серед усіх обстежених дітей.

Однією з важливих функцій нирок, що характеризує стан канальцевого апарата, є секреція йонів водню та амонію. Визначення показників ацидо- та амоніогенезу у дітей в активній стадії пієлонефриту показало, що у 1/3 обстежених хворих була порушена екскреція водневих йонів (Н+), титрованих кислот (ТК) та амонію (NH+4). Порушення ацидо- і амоніогенезу у цих дітей характеризувалось, перш за все, дизритмією виділення йонів водню, амонію і ТК за рахунок переважання денної екскреції цих сполук. Зниження показників ацидо- і амоніогенезу у хворих на пієлонефрит спостерігалось рідше, ніж дизритмія.

У хворих на гострий необструктивний пієлонефрит рентгенологічні зміни нирок та верхніх сечових шляхів були відсутні. У 3 хворих визначали помірну пієлоектазію та контрастування сечоводів на усьому протязі. Спастичні явища чашково-мискової системи, які належать до так званої ранньої діагностики при пієлонефриті, відмічено лише у 7,1% хворих. Більш ніж у половини хворих (52,3%) на рентгенограмах відмічали ознаки гіпотензії мисок та сечоводів. На значний гіпотонічний стан мисок вказував позитивний псоас-симптом. У 13,6% дітей гіпотензія сечоводу супроводжувалась одно- чи двобічним їх перегином.

У більшості хворих на хронічний пієлонефрит рентгенологічно виявлено такі зміни: пієлоектазії (у 60,0), каліектазії (у 36,6%), згладженість форніксів (у 18,5%) з асиметрією розмірів ниркових мисок (у 20,0%), вадами їх наповнення (у 12,3%) та наявністю пієловенозних (у 40,0%) та пієлотубулярних (у 7,7%) рефлюксів. Зазначені зміни частіше зустрічались у хворих на вторин ний пієлонефрит та у дітей з тривалістю захворювання понад три роки.

У 9,2% хворих виявлено так званий феномен сечовідної струмини, який, як вважають, зумовлений підвищеною перистальтикою сечоводів.

Збільшення РКІ в 1,5-2 рази, обчисленого за формулою В.Ю. Босіна, відмічено у 40% хворих (з них у 16,9% обох нирок), тоді як РКІ, обчисленого за формулою Vuorincn та співавт., - лише у 2 хворих. Зменшення індексу Ходсона зареєстровано у 43,1% хворих, але лише у 21,5% дітей спостерігали збіг з РКІ, визначеного за В.Ю. Брсіним. Збільшеним індекс Ходсона був у 56,9% хворих, при чому у повній відповідності з РКІ, обчисленим за формулою В.Ю. Босіна. Середнє значення.РКІ за В.Ю.Босіним та Vuorinen і співавт. у хворих на хронічний необструктивний пієлонефрит не відрізнялося від норми (0,089+0,0273 та 0,238+0,011 проти 0,141+0,0123 та 0,294+0,0114, р>0,05). У хворих на хронічний вторинний пієлонефрит середнє значення РКІ за В.Ю. Босіним статистично достовірно перевищувало відповідний показник у здорових дітей (0,199+0,0103, р>0,05). Значення РКІ, обчислені за формулою Vuoririen та співавт., не перевищували показників здорових дітей (0,297+0,0156, р>0,05).

При лікуванні нефропатином спостерігалось більш швидке покращення суб'єктивного стану хворих на 3-5 день прийому препарата. Застосування Нефропатину сприяло покращенню самопочуття і нормалізації апетиту. У порівнянні з 1-ою групою хворих на фоні прийому нефропатину швидше зникала гіпертермія, зменшувалась вираженість інтоксикаційного, больового, диспепсичного та дизуричного синдромів (табл.2). В групі дітей, які отримували Нефропатин, на момент виписки хворих із стаціонару вказані синдроми практично зникали (табл.2).

Таблиця 2

Динаміка клінічних симптомів у хворих з патологією сечової системи     на фоні терапії Нефропатином (в %)

Примітка: дані представлені у %.

Характеристика сечового синдрома у хворих обстежених груп до та після лікування Нефропатином наведена в табл.З. На фоні застосування Нефропатину постерігається позитивна динаміка сечового синдрому. Зокрема, на момент виписки хворих 2-ої групи із стаціонару практично зникала кристалурія та лейкоцитурія, а еритроцитурія та протеїнурія була незначною (табл.З).

Таблиця З

Порівняльна характеристика сечового синдрому у дітей обстежених груп

на фоні терапії Нефропатином

З даних наведених у табл.4 випливає, що в групі хворих, які отримували комплексну терапію з включенням Нефропатину, ефективність лікування значно вища. Так, в цій групі результати лікування у 70,8% хворих були оцінені як добрі і тільки у 12,5% - як незадовільні, тоді як у дітей 1-ої групи відповідно 50,0% і 25,0%.

Таблиця 4

Ефективність лікування обстежених груп дітей з патологією сечової системи

Таким чином, включення до комплексної терапії хворих з патологією нирок Нефропатину дозволило значно підвищити ефективність лікування та приводило до більш швидкого згасання клініко-лабораторних ознак активності захворювання нирок. Звичайно, це не могло не позначитись на тривалості перебування хворих у стаціонарі. Середня тривалість перебування дітей 1-ої групи у стаціонарі становила 20+1 днів, тоді як діти 2-ої групи перебували в стаціонарі в середньому 16+1 днів. Це свідчить, що перебування хворих у стаціонарі зменшилось у середньому на 4 дні. Ці дані свідчать, що завдяки застосуванню в комплексному лікуванні Нефропатину вдається достовірно (р<0,05) зменшити тривалість лікування дітей з патологією сечової системи у стаціонарі.

Необхідно відзначити, що при вивченні рівня середніх молекул, вміст яких характеризує ступінь ендогенної інтоксикації, було виявлено підвищення їх рівня у сироватці крові та сечі у 37 (84,1%) хворих на пієло- та гломерулонефрит. При цьому дослідження динаміки середніх молекул в групі хворих на фоні традиційної терапії не виявило нормалізації їх вмісту, хоча відбувалось достовірне зменшення кількості середніх молекул у порівнянні з їхнім рівнем до лікування (Р<0,05). В групі хворих, які отримували Нефропатин, відмічена повна нормалізація рівня середніх молекул на момент виписки хворих зі стаціонару.

Важливим аспектом вивчення терапевтичної ефективності Нефропатину є вплив препарата на функціональний стан нирок. На вивчених нами нефросцинтиграмах хворих на гострий та хронічний пієлонефрит відмічали патологічні зміни тих чи інших параметрів. Середні величини показників, що характеризують функціональний стан нирок у обстежених дітей, представлені в табл.5.

Таблиця 5

Показники функціонального стану нирок у дітей, хворих на гострий та хронічний пієлонефрит в активній стадії захворювання (за даними динамічної нефросцинтиграфії)

Примітка: Р - достовірність різниці між порівнюваними групами.

Порушення секреторно-екскреторних процесів в обох нирках мали місце у хворих усіх груп. Зміни часових показників були більш значними у хворих на вторинний хронічний пієлонефрит, і лише у 15% хворих на гострий пієлонефрит установлено виражене збільшення зазначених показників (Тмакс - 9 хв, Т1/2 - 15 хв).

При хронічному пієлонефриті показники динамічної реносцинтиг рафії характеризувались сповільненням секреторно-екскреторних процесів, зниженням показників ефективного ниркового плазмоплину (як сумарного, так і роздільних), наявністю асиметрії вивчених параметрів для правої та лівої нирок.
 

При гострому пієлонефриті зниження ефективного ниркового плазмоплину не спостерігали, проте асиметрію ЕНП відмічали в усіх випадках (показник асиметрії 1,36+0,069), поряд зі зміною часових показників. У 66,3% хворих на гострий пієлонефрит на відміну від хворих на хронічний первинний та вторинний пієлонефрит спостерігали збільшення ЕНП. Лише у 33,7% дітей цієї групи даний показник був нормальним або зниженим.

Після лікування Ревмосаном у хворих на гострий та хронічний необструктивний пієлонефрит спостерігаєтся нормалізація часу канальцевої секреції (Тмакс) і покращення евакуації (Т1/2) (табл.6). Тільки у хворих з хронічним обструктивним пієлонефритом не відбувалось нормалізації вказаних показаників після лікування Нефропатином (табл.6). Крім того, під впливом нефропатину у хворих на гострий пієлонефрит у більшості випадків нормалізувався ЕНП, причому іноді спостерігалось перевищення нормальних значень (табл.6).

У пацієнтів з хронічним обструктивним пієлонефритом вплив Нефропатину був менш значимим і вказані показники динамічної нефросцинтіграфії покращувались незначно (табл.6), що вказує на тяжкий характер патоморфологічних змін у нирках.

Таблиця 6

Показники функціонального стану нирок у дітей, хворих на гострий та хронічний

Примітка: Р - достовірність різниці між порівнюваними групами.

Цікаві результати отримані при застосуванні Нефропатину у хворих з хронічною нирковою недостатністю (ХНН), якізнаходились на довготривалому гемодіалізі. Загальновідомо, що одним із основних факторів, які визначають якість життя хворих на ХНН є анемія. Патогенез її розвитку досить складний, але вважають, що основною причиною виникнення анемії є недостатній синтез еритропоетина (ЕП). ЕП це глікозований протеїн з мол.масою близько ЗО 400 Оа, який містить 165 амінокислот та 4 вуглеводні ділянки. Понад 90% ЕП синтезується ендотеліальними клітинами перитубулярних капілярів нирок. Фібробласти інтерстицію нирок також можуть синтезувати ЕП. Ген, який контролює синтез ЕП, локалізується в 7 хромосомі. Більша частина екстраренального ЕП синтезується в печінці центральнолобулярними гепатоцитами, але це відбувається тільки у випадку недостатнього еритропоеза.

Під спостереженням перебувало 12 хворих з ХНН, які мали анемію нефрогенного походження. Хворі були розподілені на 2 групи: перша (5 хворих) отримувала препарат Нефропатин, друга (7 хворих) - препарат не отримувала.

Показники гемоглобіну, еритроцитів і ретикулоцитів в обстежених групах хворих до початку лікування Нефропатином не статистично не відрізнялись (табл.7).

Таблиця 7

При застосуванні Нефропатину у хворих першої групи антианемічний ефект спостерігався у 4 хворих. При цьому значне підвищення рівня гемоглобіна (до 96-108 г/л) відбувалось через 4 тижні від початку лікування (табл.8). Крім того, у хворих першої групи спостерігалось кращі показники креатиніну і сечовини. Корекція анемії супроводжувалась покращенням загального стану хворих, зменшенням слабкості, підвищенням фізичної активності, а також згасанням інших проявів анемії. Слід зазначити, що більш високі показники червоної крові у хворих першої групи спостерігались протягом 6-8 тижнів після відміни препарату.
                                                                                                                       

Таблиця 8

Показники еритропоезу у хворих на ХНН через 4 тижня лікування Нефропатином (Х±т)




Примітка: Р - вірогідність різниці показників порівнюваних груп.

Таким чином, у хворих з ХНН на фоні застосування Нефропатину досягається стійкий антианемічний ефект і застосування Нефропатину дозволяє ліквідувати клініко-лабораторні прояви анемії у хворих на ХНН, котрі знаходяться на програмному гемодіалізі.

Цікавими є результати оцінки впливу Нефропатину на динамік) показників кристалурії у дітей, хворих на дисметаболічну нефропатію. У хворих на оксалатно-кальцієву дисметаболічну нефропатію до лікування відмічена висока екскреція оксалатів з сечею (52,6±0,05 мг/добу; Р<0,05), що значно відрізняється від показників добової екскреції оксалатів у здорових дітей (11,7±0,03 мг/добу). Уратна кристалурія була також значно вираженою у хворих на уратну дисметаболічну нефропатію (16,1 ±0,6 ммоль/л проти 3,6±0,06   ммоль/л;  Р<0,05). Після курсу лікування Нефропатином спостерігається статистично достовірне зниження екскреції як оксалатів, так і уратів. Показники екскреції оксалатів і уратів з сечею становили відповідно 15,3±0,12 мг/добу і 5,2±0,9 ммоль/л; Р>0,05).

Переносимість Нефропатину була хорошою. Враховуючи приємні смакові якості Нефропатину, з боку дітей не спостерігалось відмови від вживання препарату. Ніяких побічних реакцій в ході дослідження нами виявлено не було.

Таким чином, застосування Нефропатину в комплексній терапії захворювань сечової системи у дітей є ефективним, безпечним і сприяє позитивному перебігу захворювання.

ВИСНОВКИ

1. При традиційній терапії захворювань сечової системи у дітей спостерігається повільна позитивна динаміка клінічних проявів і сечового синдрому, а до моменту виписки хворих зі стаціонару зберігається високий рівень середніх молекул і не нормалізується функціональний стан нирок.

2. При застосуванні Нефропатину у хворих відбувається швидке згасання клінічних проявів ураження сечової системи і на момент виписки зі стаціонару нормалізуються аналізи сечі та рівень середніх молекул.

3. Застосування Нефропатину сприяє нормалізації функції ацидо- Та амоніогенезу, нормалізує концентраційну здатність нирок та показники динамічної нефросцинтіграфії.

4. При оксалатно-кальцієвій і уратній дисметаболічній нефропатії застосування Нефропатину нормалізує показники екскреції оксалатів та уратів з сечею.

5. У хворих на хронічну ниркову недостатність Нефропатин виявляє протианемічну дію і застосування Нефропатину дозволяє ліквідувати клініко-лабораторні прояви анемії у хворих, котрі знаходяться на програмному гемодіалізі.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Босин В.Ю. Рентгенометрия и рентгенопланиметрия почек у детей в норме и при пиелонефрите: Автореф. дис.... канд. мед. наук. - М., 1971.

2. Майданник В.Г. Сучасні уявлення про мікробно-запальні захворювання сечової системи у дітей//Педіат., акулі, та гінекол.-1995.-  N1.-C.6-9.

3. Чеботарьова В.Д.,Майданник В.Г.Пієлонефрит у дітей (Підсумки 25-річного дослідження)//Педіат., акуш. та гшекол.-1998.-N1,- С.38-44.


Читайте также:

Клинические испытания препаратов "Экомед" при лечении ВИЧ-инфекции (оригинал на англ.языке)Клинические испытания препаратов "Экомед" при лечении туберкулеза (оригинал на англ.языке)Клинические испытания препаратов "Экомед" при лечении ВИЧ-инфекции и туберкулеза (оригинал на англ.языке)Клинические испытания средств Экомеда при лечении заболеваний мочеполовой системы
Rated by PING
© 2010 - Экомед. Все права защищены.
Разработка сайтов
Подбайте про своє здоров'я разом з порталом Спортивні клуби України